Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Гуситські війни
30 травня 1434 року біля села Липани в Богемії відбулась битва, в якій католики і помірковані гусити завдали поразки таборитам, що означало фактичне завершення Гуситських воєн, які тривали в Моравії та Богемії п'ятнадцять років. Поміркована частина гуситів погодилась на компроміс із католицькою церквою, і в 1436 році імператор Священної Римської імперії католик Сигізмунд Люксембург вдруге став королем Чехії.На обкладинці: Пам'ятник Яну Жижці у Празі
11670
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

6 липня 1415 року за рішенням Констанцського собору, покликаного відновити єдність католицької церкви, чеський проповідник і церковний реформатор Ян Гус за відмову зректися своїх поглядів був спалений на вогнищі разом зі своїми працями. Така ж доля спіткала в 1416 році і його учня Ієроніма Празького. Основними причинами переслідування Гуса були його засудження корупційності папства і сприяння реформістським ідеям англійського богослова Джона Вікліфа, що знайшло велику підтримку в Богемії і Моравії серед різних верств населення.

Новина про смерть Гуса змусила знать і лицарство Богемії і Моравії виступити як проти Констанцського собору, так і проти імператора Сигізмунда, який не дотримав слова і не вберіг Яна Гуса від судилища. У відповідь Сигізмунд надіслав лист, в якому пригрозив розправою всім послідовникам Гуса і Вікліфа, серед яких були радикально налаштовані селяни, дрібні міщани, що отримали назву «таборити» (за назвою гори Табор, поблизу якої відбулось формування їх військових загонів на чолі з Яном Жижкою) та частина чеської шляхти і бюргерства, які були поміркованими гуситами і увійшли в історію як «утраквісти» чи «чашники».

30 липня 1419 року в Празі почалось повстання проти короля Богемії Вацлава IV (брата Сигізмунда) і католицького духовенства, під час якого радикальні гусити захопили владу і викинули з вікон ратуші 7 міських радників (Перша дефенестрація); католицькі монастирі були розграбовані і спалені, а ченці вбиті. Після смерті короля Вацлава в серпні 1419 масові виступи охопили всю Чехію. Таборити підтримали основні вимоги чашників, які на основі вчення Гуса сформулювали «Чотири празькі статті», що були спрямовані на реформування католицької церкви і її позбавлення економічної та світської могутності, і об'єднались разом проти імператора Сигізмунда.

У відповідь папа римський 1 червня 1420 року оголосив хрестовий похід, основу якого склали німецькі, угорські і польські лицарі; із заходу і півдня на Чехію вирушили австрійські та баварські війська. У червні Прага була взята в облогу. Однак 14 липня війська під керівництвом Яна Жижки завдали нищівної поразки хрестоносцям. Сейм, скликаний у місті Чаславі в червні наступного року, обрав новий тимчасовий уряд, «Чотири празькі статті» були проголошені законом, а Сигізмунд позбавлений чеського престолу.

Після смерті від чуми Яна Жижки в жовтні 1424 року гуситів очолив досвідчений полководець, колишній священик Прокопій Голий. Радикально настроєний, він перейшов від оборони у наступ і здійснив успішні походи в Сілезію, Німеччину та Австрію. Однак епідемія чуми ослабила чеське військо і воно припинило активні військові дії. Тим часом проти нього було організовано ще три хрестових походи, які зазнали поразки.

У 1431 році розпочав роботу Базельський собор, який ініціював переговори з гуситами. Вони закінчились через два роки компромісом між чашниками і католиками. Проти угоди з католиками виступили таборити. Протистояння двох напрямків гуситів завершилося 30 травня 1434 року битвою біля села Липани, в якій таборити зазнали поразки, а Прокопій Голий загинув. Фактично таборити перестали існувати як політична сила. Залишки їх військових формувань були розбиті в 1437 році. Рік перед тим Сигізмунд Люксембург вдруге став королем Чехії, прокоментувавши битву біля Липан словами: «Чехів можуть перемогти лише чехи».

Друк 2
«Цей день в історії» © 2001-20. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі