Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Заснування Санкт-Петербурга
Архітектура і будівництвоВолодимир Лук'янюк
27 травня 1703 року за наказом російського царя Петра I на Заячому острові почато будівництво Петропавлівської фортеці — першої будівлі міста, яке згодом отримало назву Санкт-Петербург. На обкладинці: Заячий острів і Петропавлівська фортеця сьогодні
8058
Читати 6 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Поселення в усті ріки Нева почали зводитись починаючи з XIV століття — шведами (фортеця Ландскрона, 1300 рік), новгородцями (Усть-Охта, 1500 рік). У 1611 році в місці впадання ріки Охта в Неву шведи звели фортецю Нієншанц. Біля неї невдовзі з'явилось поселення Нієнштадт («місто на Неві» по-шведськи), яке в 1632 році отримало статус міста. До кінця XVII століття Нієнштадт став великим торговим портом, оточеним великою кількістю селищ. У ході Північної війни в 1703 році Нієнштадт був захоплений російськими військами і перейменований у Шлотбург.

Для захисту завойованих у шведській Інгерманландії територій московський цар Петро I вирішив збудувати нову фортецю, яка була закладена 27 травня 1703 року на Заячому острові в найширшій частині гирла Неви. 29 червня, у Петрів день, вона отримала назву Санкт-Пітер-Бурх на честь святого апостола Петра. Для прискорення робіт її стіни насипали із землі, зведення ж кам'яних укріплень почалося через три роки. Таку ж назву отримало і місто, що почало формуватись навколо фортеці на осушених болотах і сусідніх островах.

Для прискорення зведення кам'яних будівель царським розпорядженням було заборонене будівництво з каменю по всій країні, а з кожного, хто в'їжджав у Санкт-Пітер-Бурх, брався спеціальний податок — він мав привезти певну кількість каменю або заплатити його еквівалент грошима.

У листопаді 1703 року на Березовому острові була освячена перша церква міста — Троїцька. Перебудована через кілька років в камені, вона деякий час був головним храмом столиці. Саме тут в 1721 році Петро I прийняв титул імператора Всеросійського. Площа, на якій стояла церква, теж отримала назву Троїцької. Вона відкривалася до Неви, і тут влаштували першу міську пристань, до якої причалювали, вантажилися і вивантажувалися кораблі. На Троїцькій площі були побудовані перший гостинний двір, перший петербурзький трактир «Аустерія чотирьох фрегатів». Підйомний міст з'єднав острів, перейменований у Міський, із Заячим, де знаходилася фортеця. Міські будівлі зводилися і на протилежному березі Неви, під прикриттям Адміралтейської фортеці-верфі, і на Василівському острові, який Петро планував зробити центром міста.

Зведенням міста, яке мало стати «вікном у Європу», керували іноземні спеціалісти, а будівельні роботи виконувались силами кріпаків і т. зв. державних селян, мобілізованих в рамках натуральної трудової повинності. Їх звозили з усієї Росії і одночасно до 24 тисяч чоловік займалось рубкою лісу, осушуванням боліт, прокладанням доріг. З 1717 року до будівництва міста були залучені вільнонаймані люди. До цього моменту загинуло близько 6% із 300 тисяч будівельників.

Перші будівлі Санкт-Пітер-Бурха переслідували утилітарні і оборонні цілі. Проте невдовзі будівництво набуло великого розмаху і стало вестися більш планомірно під керівництвом професійних архітекторів. У 1706 році для відання всіма будівельними справами була заснована спеціальна Канцелярія міських справ. Через десять років був затверджений перший план забудови Петербурга, виконаний архітектором Доменіко Трезіні, що працював у місті від часу його заснування. За цим планом, згідно бажання Петра, центр столиці передбачався на Василівському острові, що омивається двома головними рукавами невської дельти. Весь острів мав перетинатися прямокутною мережею вулиць і каналів, проритих для осушення території. У тому ж 1716 році у Петербург приїхав француз Жан-Батіст Леблон, який був призначений головним архітектором міста.

Перший іноземний корабель прибув до Санкт-Пітер-Бурха в 1703 році, в 1705-у місто пережило велику повінь, а в 1712-у воно стало новою столицею царства. Сюди були переведені всі офіційні установи і царський двір. Враховуючи те, що Північна війна на цей момент ще не була завершена, це унікальний в історії прецедент — столиця однієї держави знаходилась на території іншої.

1725 року населення Санкт-Пітер-Бурха складало близько 40 тисяч чоловік, головним чином військових, жителів навколишніх сіл, а також кріпаків, приписаних до міста для виконання будівельних робіт. До кінця століття у ньому було вже зо 200 тисяч мешканців, близько 1200 вулиць, понад 70 церков, зведено Петропавлівський собор, царський Зимовий палац і місто-фортецю Кронштадт на острові Котлін в Балтійському морі для охорони підступів до столиці імперії.

У 1709 році в Санкт-Петербурзі відкрилась перша в Росії державна школа, в 1719-у — запрацював перший в Росії музей (Кунсткамера), в 1724-у — була заснована Петербурзька Академія наук, в 1728 році почала видаватись перша російська газета.

У 1851 році Санкт-Петербург з'єднали з Москвою 451-кілометровою залізницею.

Протягом свого існування місто кілька разів перейменовувалось (у Петроград в 1914 році, Ленінград у 1924-у). У 1991-у йому було повернуто першу назву.

Станом на 2013 рік в Санкт-Петербурзі проживає понад 5 мільйонів чоловік — він є третім за чисельністю містом Європи і найпівнічнішим містом світу з населенням понад мільйон осіб.

Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 30 квітня 2013. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

«цей день в історії»
ПОДКАСТИ