сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Заснування Санкт-Петербурга
27 травня 1703 року за наказом російського царя Петра I на Заячому острові почато будівництво Петропавлівської фортеці - першої будівлі міста, яке згодом отримало назву Санкт-Петербург.
4860
Архітектура і будівництво
Поселення в усті ріки Нева почали зводитись починаючи з XIV століття - шведами (фортеця Ландскрона, 1300 рік), новгородцями (Усть-Охта, 1500 рік). У 1611 році в місці впадання ріки Охта в Неву шведи звели фортецю Нієншанц, біля якої невдовзі зявилось поселення Нієнштадт (по шведськи - "місто на Неві"), яке в 1632 році отримало статус міста. До кінця XVII століття Нієнштадт став великим торговим портом, оточеним великою кількістю поселень. У 1703 році він був захоплений російськими військами і перейменований у Шлотбург.
Для захисту нових територій, завойованих у шведській Інгерманландії в ході Північної війни, російський цар Петро I вирішив збудувати нову фортецю, яка була закладена 27 травня 1703 року на одному з островів в найширшій частині гирла Неви. 29 червня, у Петрів день, фортеця була названа Санкт-Пітер-Бурх на честь святого апостола Петра. У перші роки її стіни для прискорення насипали із землі, зведення ж кам'яних укріплень почалося через три роки. Таку ж назву отримало і місто, що почало формуватись навколо фортеці на осушених болотах і сусідніх островах.
Для прискорення зведення кам'яних будівель Петро I заборонив будівництво з каменю по всій Росії, а з кожного, хто в'їжджав у Санкт-Петербург, брався спеціальний податок - він мав привезти певну кількість каменю або заплатити його еквівалент грошима.
У листопаді 1703 року на Березовому острові відкрився перший храм міста - Троїцький. Перебудований через кілька років в камені, він деякий час був головним храмом столиці. Саме тут в 1721 році Петро I прийняв титул імператора. Площа, на якій стояв собор, теж отримала назву Троїцької. Вона відкривалася до Неви, і тут влаштували першу міську пристань, до якої причалювали, вантажилися і вивантажувалися кораблі. На площі були побудовані перші Гостинний двір, перший петербурзький трактир "Аустерія чотирьох фрегатів". Підйомний міст з'єднував острів, перейменований у Міський, із Заячим, де знаходилася фортеця. Міські будівлі зводилися і на протилежному березі Неви, під прикриттям Адміралтейської фортеці-верфі, і на Василівському острові, який Петро планував зробити центром міста.
Зведенням міста, яке мало стати "вікном у Європу", керували іноземні спеціалісти, а будівельні роботи виконувались силами кріпаків і т. зв. державних селян, мобілізованих в рамках натуральної трудової повинності. Їх звозили з усієї Росії і одночасно до 24 тисяч чоловік займалось рубкою лісу, осушуванням боліт, прокладанням доріг. З 1717 року до будівництва міста були залучені вільнонаймані люди. До цього моменту загинуло близько 6% із 300 тисяч будівельників.
Перші будівлі Петербурга переслідували утилітарні і перш за все оборонні цілі. Проте невдовзі будівництво набуло великого розмаху, і почало вестися більш планомірно під керівництвом професійних архітекторів. У 1706 році для ведення всіма будівельними справами була заснована спеціальна Канцелярія міських справ. У 1716 році був затверджений перший план забудови Петербурга, виконаний архітектором Доменіко Трезіні, що працювали в місті від часу його заснування. За цим планом, згідно з бажанням Петра, центр столиці передбачався на Василівському острові, що омивається двома головними рукавами невської дельти. Весь острів мав перетинатися прямокутною мережею вулиць і каналів, проритих для осушення території. У тому ж 1716 році у Петербург приїхав француз Жан-Батіст Леблон, який був призначений головним архітектором міста.
Перший іноземний корабель прибув до Санкт-Петербурга в 1703 році, в 1705-у місто пережило велику повінь, а в 1712-у Санкт-Петербург був проголошений столицею Росії. Сюди були переведені всі офіційні установи і царський двір. Враховуючи те, що Північна війна на цей момент ще не була завершена, це унікальний в історії прецедент - столиця однієї держави знаходилась на землях іншої. Санкт-Петербург залишався столицею Росії до 1918 року, коли нею була знову оголошена Москва.
1725 року населення Санкт-Петербурга складало близько 40 тисяч чоловік, більшість з яких були військові, жителі навколишніх сіл, а також кріпаки, приписані до міста для виконання будівельних робіт; до кінця століття в місті жило близько вже 200 тисяч чоловік. На цей час в місті було близько 1200 вулиць, понад 70 церков, зведені Кронштадт, Гостинний двір, Петропавлівський собор, Петропавлівська фортеця, Зимовий палац. У 1709 році в Санкт-Петербурзі було відкрито першу в Росії державну школу, в 1719-у - перший в Росії музей (Кунсткамера), в 1724-у - заснована Петербурзька Академія наук, в 1728 році почала видаватись перша російська газета. У 1851 році Санкт-Петербург був з'єднаний з Москвою 451-кілометровою залізницею.
Протягом свого існування місто кілька разів перейменовувалось (у Петроград в 1914 році, Ленінград у 1924-у). У 1991-у йому було повернуто першу назву і сьогодні (2013) в Санкт-Петербурзі проживає понад 5 мільйонів чоловік - він є третім за чисельністю містом Європи і найпівнічнішим містом світу з населенням понад мільйон осіб.
«Цей день в історії» © 2001-18. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Архітектура і будівництво
Європа
Нова історія

Головні події 27 травня

#ЦейДень
Все про 27 травня
Події, факти, персоналії
27 травня 1977 року студія грамзапису Virgin випустила сингл групи «Sex Pistols» «God Save the Queen», приуроче..
1977
keyboard_arrow_left26 травня
28 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward