Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Популярна стаття
Битва
на Стугні
26 травня 1093 року на ріці Стугна біля Трипілля половецькі орди хана Тугоркана завдали нищівної поразки військам руських князів Святополка Ізяславича, Володимира Мономаха та Ростислава Всеволодовича, після чого розорили переяславські та київські землі. Підступивши до Києва, вони здобули ще одну перемогу на річці Желянь, змусивши Святополка до укладення миру і поновлення виплати данини.На обкладинці: Половецький залізний шолом XIII ст. з Чингульського кургану (Запорізька область). Музей історичних коштовностей України, Київ
42877
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

На початку XI століття половці із Заволжя мігрували на Захід і, витіснивши печенігів та торків, розселились на Північному Причорномор'ї і з 1060-х років почали здійснювати набіги на руські землі. У 1061 році поразки від хана Іскала зазнав Всеволод Ярославич, у 1068 році в битві на Альті (нині — в Київській області) від хана Шарукана — тріумвірат Ярославичів, що стало каталізатором повстання в Києві, вигнання князя Ізяслава і багаторічної боротьби за київський престол.

У 1076 році в Києві став княжити Всеволод Ярославич, який у союзі з половцями здолав своїх племінників Романа та Олега Святославичів, а його син Володимир Мономах, що сидів у Чернігові, розорив бунтівне Полоцьке князівство. По смерті 13 квітня 1093 року Всеволода, останнього з синів Ярослава Мудрого, великокняжий престол у Києві посів його племінник Святополк Ізяславич, який на відміну від дядька відмовився виплачувати данину половцям, що підійшли до кордонів князівства.

Після ув'язнення їх послів половецькі війська взяли в облогу місто Торчеськ (в районі Кагарлика Київської області) і на допомогу переяславському князю Ростиславу Всеволодовичу вирушило війська Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха. З'єднавшись поблизу Трипілля, 26 травня 1093 року вони переправились через ріку Стугна, і вступили в бій, в якому зазнали нищівнї поразки — полягла дружина Святополка, більша частина війська Мономаха і Ростислава Всеволодовича, який сам потонув під час відступу.

Половці, розоряючи землі, підступи до Києва, на околицях якого відбулось ще два зіткнення, в яких, як повідомляє літопис, загинуло більше людей, ніж на Стугні. Торчеськ, вимушений здатись після тривалої облоги, так і не дочекавшись допомоги княжого війська, був спалений, а його жителі — забрані в полон.

Поразка змусила Святополка Ізяславича укласти з половцями мирний договір, скріплений його одруженням з дочкою половецького хана Тугоркана. Однак, через два роки, скориставшись тим, що Святополк і Володимир Мономах взяли в облогу Олега Святославича в Стародубі, половецький хан Боняк несподівано вдарив по Києву й навіть спалив князівський приміський палац у Берестовому, хан Куря спалив фортецю Устя на лівобережжі Дніпра, а 30 травня 1096 року Тугоркан взяв у облогу Володимирів Переяслав, але був ним розбитий 19 липня на річці Трубіж і загинув.

Задля протистояння половецькій загрозі і припинення усобиць у 1097 році у Любечі відбувся князівський з'їзд за участю представників майже всіх гілок Рюриковичів, на якому успадкування по старшинству було замінене на вотчинність успадкування, коли кожний князь мав володіти землями свого батька. Це формалізувало перетворення Київської Русі в конфедерацію квазінезалежних держав, проте не вберегло від подальших міжусобиць, в яких як ситуативні союзники проти Святополка брали участь половецькі війська хана Боняка.

Вийшовши з них переможцем, у 1103 році на князівському з'їзді в Долобську Святополк домігся прийняття спільного плану військових дій проти половців: того ж року на річці Сутень був розбитий хан Урусоба, в 1107 біля Лубен — Боняк, в 1111 на річці Сальниця — Шарукан. Володимир Мономах, який через два роки став княжити в Києві по смерті Святополка, здобувши над половцями ряд значних перемог, практично витіснив їх за Дон, хоча вони здійснювали набіги на руські міста аж до середини ХІІІ століття, як правило, в якості союзників тих чи інших князів у міжусобних війнах.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 14 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі