Сьогодні
• Роковини&Ювілеї
• Подкасти
• Правила життя
• Нота бене
• ЗНО
• Інфографіка
• Пряма мова
• Фотоісторії
• Моя історія
• Підтримати проект
Теми
Авіація і космонавтика
Архітектура і будівництво
Битви і війни
Катастрофи
Кримінал
Кульура і мистецтво
Людина і суспільство
Наука, освіта і техніка
Особистості
Подорожі і відкриття
Політика
Релігія
Розваги і дозвілля
Спорт
Чудеса світу
Україна
Княжа доба
Козацька доба
Українська революція
Україна радянська
Україна незалежна
ЗНО-2018
Регіони
Австралія
Азія
Америка
Арктика/Антарктика
Африка
Європа
Хронологія
Античні часи
Темні віки
Високе Середньовіччя
Пізнє Середньовіччя
Нова історія
Новітня історія
Наш час
Індекси
Нові статті
Популярні статті
Всі статті
Визначальні події
Хештеги
Автори
Володимир Щербицький — перший секретар ЦК КПУ
25 травня 1972 року першим секретарем ЦК КПУ обрано Володимира Щербицького. Типовий управлінець радянської доби, він, маючи надійних соратників, тверду вдачу та політичну інтуїцію, у новітній час керував Україною найдовше і залишив посаду за два роки до краху радянської системи.
На обкладинці: Володимир Щербицький, 1980-і роки
14332
Особистості
Віктор Крупина
Володимир Васильович Щербицький народився 17 лютого1918 року у Верхньодніпровську (нині Дніпропетровської області) в родині механіка місцевої електростанції. Він доволі рано (у 13 років) вступив до комсомолу, а навесні 1941 року студентом останнього курсу Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, став членом ВКП(б).
Почавши кар'єру інженером Дніпродзержинського коксохімічного заводу у 1946 році, у 37 років Щербицький був обраний першим секретарем Дніпропетровського обкому, а у 43-и став головою Ради міністрів УРСР. Після короткої опали у 1963-1965 роках, спричиненої незгодою з Микитою Хрущовим щодо його адміністративно-партійних новацій, коли довелось знову керувати Дніпропетровським обкомом, Щербицький повернувся на посаду керівника уряду України через рік після усунення Хрущова від влади його найближчим оточенням і перебував на ній наступні сім років, багато в чому завдячуючи хорошим стосункам зі своїм земляком Генсеком ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим.
Микола Підгорний і Володимир Щербицький (крайній справа) вітають Фіделя Кастро. Київ, 20 травня 1963 року
25 травня 1972 року на пленумі ЦК КПУ Володимира Щербицького було обрано першим секретарем республіканської партійної організації, по-суті лише схваливши визначену у Москві кандидатуру: його попередника Петра Шелеста ще 19 травня кулуарно умовили на переїзд до Москви "на підвищення" — заступником голови Ради міністрів СРСР. Насправді це була радше почесна відставка: Шелест йшов на високу, проте не керівну посаду, до того ж змінював партійний апарат на виконавчу владу, яка в Радянському Союзі мала підлеглий статус. Насправді ж відставка Шелеста стала результатом його напружених особистих відносин зі Щербицьким, лояльність якого Леоніду Брежнєву в результаті закулісних інтриг конвертувалася в головну посаду в Радянській Україні.
Тогочасники дають суперечливі оцінки обом політичним лідерам. Як Шелест, так і Щербицький належали до управлінців радянського штибу, які цілковито поділяли комуністичні ідеали, володіли організаторськими здібностями та цінували виконавську дисципліну. Все ж, молодший, проте не менш досвідчений Щербицький з "дніпропетровського" клану, поділяючи центристські погляди, влаштовував Москву більше, аніж "харківськиий" Шелест з автономістськими поглядами та авторитарними нахилами.
Підйом і тривале перебування Володимира Щербицького на вищих щаблях української політики небезпідставно пов'язують з його дружбою з Брежнєвим та належністю до т. зв. дніпропетровського клану — неформальної групи з понад 20 управлінців, пов'язаних з цим регіоном, які в політиці діяли узгоджено і яких Щербицький висунув на високі республіканські партійно-міністерські посади.
Епоха Щербицького в Україні співпала з періодом "застою": стабільний політичний розвиток обернувся незмінністю та старінням керівних кадрів і втратою динамки в економіці. Поряд зі створенням низки важливих музеїв (історії Великої вітчизняної війни та народної архітектури та побуту в Пирогово), видання багатотомної "Історії міст і сіл Української РСР", у сфері культури в цей період мали місце також зросійщення освітньо-інформаційного простору і переслідування дисидентів. Фактом залишається і його захоплення київським "Динамо", що досягло значних успіхів на європейській футбольній арені.
Після смерті Костянтина Черненка у березні1985 року Щербицький розглядався як реальний конкурент Михайла Гобачова на посаду генерального секретаря ЦК КПРС, проте на момент виборів нового очільника партії перебував у США. Політика перебудови, розпочата Горбачовим, не знайшла його розуміння та підтримки і 28 вересня1989 року, на тлі поглиблення кризи та зростання протестних настроїв, він був змушений подати у відставку.
За Володимир Щербицький помер 16 лютого1990 року у Києві і був похований на Байковому цвинтарі у столиці України.
Матеріали сайту «Цей день в історії» поширюються за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)»
При їх використанні пряме, активне гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Читайте нас також у Facebook, Twitter, YouTube,
SoundCloud; стрічки новин (RSS): сьогоднішні події, нові статті.