сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Тридцятирічна війна
23 травня 1618 року у Празі богемські протестанти на чолі з графом Турном викинули з вікна імперських намісників Фердинанда II. Цей інцидент став початком тривалої релігійної війни між протестантськими князівствами Священної Римської імперії і католицькою династією Габсбургів, яка переросла у загальноєвропейський конфлікт проти їх гегемонії на континенті.
На обкладинці: Празька дефенестрація
8994
Війни
Володимир Лук'янюк
Із середини XVI століття Габсбурги стали ведучою монархічною династією Європи - під їх владою були Іспанія, частина Нідерландів, колоніальні володіння в Америці, Ломбардія, Неаполітанське королівство, Сардинія. На початку XVII століття іспанська гілка Габсбургів володіла також Португалією і її колоніями, а австрійська - короною Священної Римської імперії.
В 1617 році іспанська та австрійська гілки Габсбургів підписали таємну угоду, яка врегульовувала спірні питання спадкування. За її умовами король Іспанії Філіп III відмовився від претензій на Угорщину і Богемію, отримавши натомість території по лівому берегу Рейну в Ельзасі і у Північній Італії. Він підтримав свого двоюрідного брата Фердинанда Штирійського у його претензіях на престол Священної Римської імперії.
Ставши королем Богемії, фанатичний католик Фердинанд розпочав контрреформацію для відновлення влади і позицій католицької церкви. Спроби знищити права протестантів, особливо «Грамоту Величності», даровану імператором Рудольфом II чехам в 1609 році, стали причиною конфлікту між представниками чеської аристократії та королівськими намісниками в Чехії. Його кульмінацією стала т. зв. Празька дефенестрація: 23 травня 1618 року група дворян на чолі з графом Турном, невдоволена відмовою короля скликати з'їзд для розгляду питання про переслідування протестантів, викинула з фортечного вікна в рів двох імперських намісників і їх писара. Вони вижили, а писар Філіп Фабріціус зумів 16 червня добратись до Відня, де він був прийнятий Фердинандом і повідомив про інцидент.
Якоб Делф-молодший «Іржи Матяш фон Турн», 1625 рік. Богемський дворянин, службу в армії Угорщини закінчив у чині полковника, в 1627 році в чині генерал-фльдмаршала очолював «війська союзних країн», пізніше був фельдмаршалом в армії Данії і генерал-лейтенантом армії Швеції. Після відставки проживав у Шведській Естляндії, де й помер у 1640 році.
Якоб Делф-молодший «Іржи Матяш фон Турн», 1625 рік. Богемський дворянин, службу в армії Угорщини закінчив у чині полковника, в 1627 році в чині генерал-фльдмаршала очолював «війська союзних країн», пізніше був фельдмаршалом в армії Данії і генерал-лейтенантом армії Швеції. Після відставки проживав у Шведській Естляндії, де й помер у 1640 році.
Восени 15 тисяч імперських солдатів вступили в Богемію, де їм протистояло військо Чеської директорії, очолюваної графом Турном. Богемію підтримали Пфальц і Савойя, котрі надіслали 20-тисячне військо, що дозволило зупинити просування імперськи військ і після двомісячної облоги 21 листопада 1618 року захопити важливе прокатолицьке місто Пльзень.
З часом війна із локальної переросла у загальноєвропейський конфлікт: на боці Габсбургів виступила Річ Посполита, Іспанія, Португалія, Папська держава, а до антигабсбургської коаліції увійшли Швеція, Данія, Нідерланди, Франція, протестантські князівства Німеччини, Венеція, Трансільванія, котрих підтримали також Англія, Шотландія та Московське царство. Тридцятилітня війна стала одним із найкривавіших конфліктів в історії - лише в Німеччині загинуло більше 5 мільйонів чоловік, третина міст була зруйнована, на полях битв полягло більше 700 тисяч чоловік; в різних кутках Європи лютували епідемії тифу та чуми, населення страждало від цинги і дизентерії.
Юстус Сустерманс «Портрет Фердинанда II Габсбурга», бл. 1630 року. Король Богемії, Угорщини і Хорватії, Ерцгерцог Австрії, імператор Священної Римської імперії Фердинанд II помер у 1637 році, залишивши своєму синові Фердинанду III країну, яка все ще була охоплена Тридцятилітньою війною.
Юстус Сустерманс «Портрет Фердинанда II Габсбурга», бл. 1630 року. Король Богемії, Угорщини і Хорватії, Ерцгерцог Австрії, імператор Священної Римської імперії Фердинанд II помер у 1637 році, залишивши своєму синові Фердинанду III країну, яка все ще була охоплена Тридцятилітньою війною.
В 1638 році, через рік по смерті Фердинанда II, Папа Римський закликав до припинення війни; через два роки його підтримав німецький парламент, але лише 24 жовтня 1648 року був підписаний Вестфальський мир, за яким у Європі було встановлено новий порядок міждержавних стосунків на основі визнання державного суверенітету, зрівняно у правах протестантів і католиків, королів та імператорів європейських держав. Він заклав нові принципи зовнішньої політики європейських держав - релігійний чинник став другорядним , а на перші позиції вийшли геополітичні та економічні інтереси.
Поразка Іспанії у двадцятирічній війні з Францією знаменувала завершення «золотого століття» іспанської історії і початок її поступового занепаду, для Габсбургів же загалом це поклало край їх прагненню розширяти володіння за рахунок територій сусідніх держав і підірвало авторитет Священної Римської імперії - понад 300 дрібних німецьких держав отримали фактичний суверенітет. Домінуючою політичною силою в Європі стала Франція Людовика XIV, а Швеція - ведучою державою на Балтиці.
26 січня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Дональда Трампа
Правила життя
Правила життя Дональда Трампа
Війни
Релігія
Європа
Середньовіччя

Головні події 23 травня

#ЦейДень
Все про 23 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left22 травня
24 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward