сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Смерть Костянтина Великого
22 травня 337 року у Нікомедії на 66-у році життя помер римський імператор Костянтин, який об'єднав Римську імперію під своїм одноосібним правлінням і запровадив християнство як державну релігію, за що у наступні віки був названий Великим і став прикладом для наслідування правителями Європи.
На обкладинці: Флавій Валерій Аурелій Костянтин Великий, Римський Капітолійський музей
6094
Особистості
Володимир Лук'янюк
Флавій Валерій Аурелій Костянтин захопив владу в Римській імперії вийшовши переможцем у громадянській війні, що почалась невдовзі після зречення августів Діоклетіана і Максиміана: заколот, вчинений у 306 році сином останнього Максенцієм проти августа Галерія, підтримав син несподівано померлого його співправителя Констанція Хлора 34-річний Костянтин, проголошений військами імператором. Разом вони здолали цезаря Флавія Севера, після чого Костянтин отримав перемогу над своїм недавнім соратником Максенцієм, ставши фактично, хоча і без офіційного визнання, правителем Заходу. Протягом наступних десяти років він здолав правителів Сходу Максиміана Дазу та Ліциніана Ліцинія і 18 версеня 324 року об'єднав Римську імперію під своїм одноосібним правлінням.
Народженому язичником Костянтину, згідно легенди, в 312 році здобути вирішальну перемогу в битві біля Мульвійського моста допогло знамення хреста, що спонукало його стати одним із співавторів т. зв. Міланського едикту, яким проголошувалась релігійна терпимість на всій території Римської імперії, а традиційне римське язичництво позбавлялось статусу офіційної релігії. У 319 році Костянтин, на той час правитель Заходу, звільнив церкви і клір від податків та громадських повинностей, у 321-у надав церквами право купувати нерухоме майно і володіти ним, а в 325 році став ініціатором проведення в Нікеї першого в історії християнства Вселенського собору, на якому був прийнятий Символ Віри (формула віросповідання, в якій оголошувалася божественність Бога-Сина) і було остаточно проголошено відокремлення християнства від юдаїзму.
У 331 році, вже як одноосібний правитель імперії, Костянтин у своїй новозбудованій столиці Новому Римі видав едикт про руйнування язичницьких храмів, а їх майно та грошові кошти оголосив власністю держави. Це дозволило зупинити спричнену війною нестримну інфляцію і провести численні адміністративні, фінансові, соціальні та військові реформи, розгорнути масштабні будівництва, а запроваджений ним золотий солідус на тисячу років став стандартом для візантійських і європейських валют.
За наказом Костянтина над імовірними місцями розп'яття Ісуса Христа та його воскресіння був збудований Храм Гробу Господнього, освячений 13 вересня 335 року, який став головною святинею християн і метою завойовницьких Хрестових походів в епоху Середньовіччя
Після успішних походів проти готських і сарматських племен у Задунав'ї, у 336 році Костянтин почав підготовку до війни з Перською імперією Сасанідів. Розглядаючи її як Хрестовий похід на захист християнських підданих Шапура Великого, він планував перед походом прийняти хрещення в Йордані, проте навесні наступного року захворів. Костянтин хрестився невдовзі після Великодня 337 року в Нікомедії, куди прибув на лікування гарячими ваннами, і помер наступного дня, 22 травня, у своїй заміській віллі у віці 65 років.
Тіло Костянтина було перевезено у Новий Рим і поховане у збудованій ним церкві Святих апостолів, яка на наступні сім століть стала усипальницею візантійських імператорських родин і константинопольських патріархів. Вона пережила нашестя хрестоносців і проіснувала до завоювання Константинополя османцями, які на місці зруйновоного храму в 1462 році збудували мечеть Фатіха Завойовника.
Церква Святих апостолів. Візантійська мініатюра, 985 рік © Ватиканська бібліотека
Церква Святих апостолів. Візантійська мініатюра, 985 рік © Ватиканська бібліотека
Зі смертю Костянтина в Римській імперії розгорілась багаторічна війна між його синами, братами і їх дітьми, в результаті якої в 361 році до влади прийшов його племінник Юліан II, відомий в історії як Відступник за його відмову від християнства і спробу відродження традиційного римського язичництва.
У VIII столітті римська курія для обгрунтування світської влади пап у щойно створеній Папській державі виготовила повністю сфальсифікований документ, відомий як «Дар Костянтина», згідно з яким Костянтин Великий нібито заповів управління Західною Римською імперією 33-у папі римському Сильвестру I
За свого життя і правління його синів Костянтин зображався як зразок чеснот, а в епоху Раннього Середньовіччя став згадуватись не інакше як Великий і як приклад для наслідування всіма правителями Європи. Лише в епоху Відродження, коли набули поширення праці візантійського історика початку VI століття Зосима, який пов'язував занепад Римської імперії з відмовою від традиційної релігії, оцінка життя і звершень Флавія Костянтина стала збалансованішою і сучасними істориками він оцінюється як доволі підступний і жорстокий правитель, непослідовний у своїх переконаннях, який використав християнство для досягнення власних політичних цілей.
Тим не менш, завдяки тому, що Костянтин Великий став фактично «першим римським імператором-християнином» і зробив християнство панівною релігією найбільшої держави світу свого часу, а прийняття християнської віри — основною умовою для отримання римського громадянства, він і його мати Флавія Юлія Гелена Августа, зусиллями якої в Єрусалимі були знайдені християнські реліквії Страстей Христових, шануються як рівноапостольні святі православними і греко-католиками (але не католиками римського обряду).
19 травня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Альберта Ейнштейна
Правила життя
Правила життя Альберта Ейнштейна
Особистості
Азія
Античні часи

Головні події 22 травня

#ЦейДень
Все про 22 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left21 травня
23 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward