Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Популярна стаття
Анна — королева Франції
19 травня 1051 року в соборі Реймса Анна, наймолодша дочка київського князя Ярослава Мудрого, вийшла заміж за короля Франції Генріха I Капета і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції. На обкладинці: Фрагмент пам'ятника Анні Київській біля заснованої нею церкви у місті Санліс (Франція)
85489
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Анна народилась між 1024-м і 1032 роком в родині Великого князя київського Ярослава Мудрого і його другої дружини Інгігерди, дочки шведського короля Олафа Шетконунга. Про її дитинство нема практично жодних відомостей, але є підстави вважати, що вона отримала хорошу освіту, уміла читати і писати, що на той час було рідкістю навіть для представників знаті. У 1043 році Анна розглядалась в якості потенціальної дружини овдовілого короля Німеччини Геріха III Чорного з Салічної династії, однак той віддав перевагу Агнес де Пуатьє, дочці герцога Аквітанії Вільгельма V.

У 1044 році вдруге овдовів 36-річний король франків Генріх I. Після папської заборони брати шлюб з близькими родичами у пошуках потенційної нареченої у 1048 році (чи в наступному) до Києва прибуло французьке посольство на чолі з єпископом Шалона Роджером III, і навесні 1051 року через Краків, Прагу і Регенсбург Анна прибула до Франції. На Святу Трійцю, 19 травня 1051 року, в Реймському соборі вона вийшла заміж за Генріха I і невдовзі тут же коронувалась на престол Франції.

Анна Ярославна була першою королевою Франції, що коронувалась у соборі Реймса. Часом їй віддають першість і у поширенні серед монарших родин Європи грецького імені Філіп, яке носив її старший син, при котрому вона першою з французьких королев була регентом

23 травня 1052 року Анна народила первістка Філіпа, через два роки — дочку Емму, у 1055 році — Роберта та Гуго у 1057-у. Як королева, Анна супроводжувала чоловіка під час поїздок країною, опікувалася церквами і монастирями, була членом королівської ради й багато документів тієї доби містять її особистий підпис або згадку про неї на королівських указах у формі "Зі згоди моєї дружини Анни" чи "У присутності королеви Анни".

Ще за життя Генріха їх з Анною семилітній син Філіп був проголошений співправителем батька, по смерті котрого в 1060 році правив при регенстві графа Бодуена Фландрського і своєї матері. Десь ще рік Анна брала участь в державних справах, облишивши їх, як традиційно вважається, через пристрасть до одного із наймогутніших феодалів Північної Франції Рауля де Крепі, графа Валуа. Вона оселилась у місті Санліс неподалік Парижа, де у 1062 році заснувала бенедиктинський жіночий монастир Сен-Ремі і розпочала будівництво церкви Сен-Венсан. Того ж або попереднього року Рауль де Крепі і Анна обвінчались у Крепі-ан-Валуа.

Через те, що заради Анни, граф Валуа анулював свій попередній шлюб, безпідставно звинувативши свою дружину у зраді, у 1064 році рішенням папи римського Олександра II його друге одруження було визнане недійсним і він був відлучений від церкви. Цим, як вважається, намагався скористатись регент короля Бодуен Фландрський, однак, як свідчать документи, Філіп примирився з матір'ю і вони разом у супроводі Рауля де Крепі у 1065 році відвідували Суассон, Орлеан, Лаон і Корбі. Через два роки король був з візитом в Ам'єні, володіннях графа Валуа, а у 1071-у Анна згадується серед гостей на весіллі свого сина з Бертою Голландською.

В 1074 році Анна овдовіла вдруге. Остання згадка про неї датується наступним роком — припускається, що саме тоді (але не пізніше 1079-го, відколи 5 вересня Анну щороку стали поминати у заснованій нею церкві міста Санліс) вона померла.

27 вересня 2013 року українська Єпархія святого Володимира в Парижі на чолі з єпископом Борисом (Ґудзяком) на кошти жертводавців з України, Франції, Англії, Сполучених Штатів та Канади придбала церкву в Санлісі, розташовану поруч з абатством Святого Венсана, згодом перетворену на діючий храм УГКЦ, при якому діє культурний центр Анни Ярославни.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 2 листопада 2013. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі