Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Перше кольорове фотозображення
Наука, освіта і технікаАндрій Лук'янюк
17 травня 1861 року в Королівському інституті у Лондоні Джеймс Максвелл продемонстрував на екрані кольорове зображення, отримане накладанням пучків світла, що проходили через три чорно-білі зображення, зроблені через через червоний, зелений і синій фільтри. Перше кольорове фотозображення на матеріальному носії було запатентоване через вісім років французом Луї Дюко дю Ороном.
3171
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У 1854 році 23-літній шотландець Джеймс Максвелл закінчив навчання в Трініті-коледжі Кембриджського університету, в якому залишився для підготовки до професорського звання. Першим його науковим інтересом стала теорія кольорів. Почавши з повторення дослідів Германа Гельмгольця, автора трикомпонентної теорії сприйняття кольорів, за якою в оці людини є особливі елементи, фоторецептори, для фіксації червоного, зеленого і синього світла. Використовуючи спеціально сконструйовану ним оптичну систему, відому як «кольоровий ящик», яка дозволяла змішувати пучки світла різних кольорів, Максвелл зумів кількісно описати результати їх накладання, зокрема можливість отримати білий колір як результат змішування червоного, зеленого і синього кольорів, і чорного — при накладанні жовтого, пурпурового і блакитного.

Першим кольоровим фотознімком вважається кольоровий дагеротип, виконаний десь після 1850 року американцем Ліавеєм Хілом. Проте винайдений ним метод він запатентувати не зміг, науковому товариству особливості застосованих ним процесів не повідомляв і сучасниками вважався аферистом, а його фотознімки — вручну розфарбованими. Лише у 1981 році за виданим за життя Хілла «Трактатом про геліохромію» вдалось відтворити застосований ним фотографічний процес і дійсно отримати кольорові зображення

Закинувши на кілька років досліди з кольорами, Максвелл захопився електромагнетизмом й створив математичну теорію, яка описувала електричне та магнітне поля, створені зарядами й струмами. У 1856 році він переїхав у Абердін, де в місцевому університеті отримав місце професора на кафедрі натуральної философії, наступного — одружився, два роки працював над теорією стійкості кілець Сатурна, за яку в 1857 році отримав премію Кембриджського університету, після чого зайнявся розробкою кінетичної теорії газів, пояснивши багато їх фундаментальних властивостей, включаючи тиск і дифузію.

Після втрати посади в результаті реорганізації Абердинського університету, на початку літа 1860 року Максвелл прийняв запрошення стати професором кафедри натуральної філософії лондонського Кінгс-коледжу. Знаючи про особливу увагу в цьому вузі до експериментальної науки, Максвелл повернувся до свого давнього захоплення теорією кольорів і у червні на цю тему виступив з доповіддю на конференції в Оксфорді.

Нагородження восени того ж року медаллю Бенджаміна Румфорда за «дослідження складу кольорів та інші роботи з оптики» Лондонського королівського товариство надихнула Максвелла на продовження дослідів зі своїм «кольоровим ящиком», і 17 травня 1861 року у Королівському інституті він виступив з доповіддю «Про теорію трьох основних кольорів», яку супроводив демонстрацією першого у світі стійкого кольорового фотозображення.

Вона була виконана за технічної підтримки англійського фотографа і винахідника Томаса Саттона, який виконав три чорно-білі фотознімки на склі різнокольорової смужки з шотландського тартану через червоний, зелений і синій фільтри. Пропускаючи проектором три пучки звичайного світла через аналогічні фільтри відповідних фотокопій, на екрані вдалось отримати кольорове зображення.

Першу офіційно визнану кольорову фотографію, закріплену на матеріальному носії, першим виготовив француз Луї Дюко дю Орон, який 23 листопада 1868 року запатентував «трихромію» — фотопроцес повного циклу, що включав зйомку негативів через зелений, помаранчевий та фіолетовий світлофільтри, їх позитивний друк на трьох тонких желатинових пластинах і їх наступне з'єднання для отримання повнокольорового зображення. На два дні пізніше аналогічна технологія була опублікована іншим французом — поетом і винахідником Шарлем Кро

Через погану якість тогочасних фотоматеріалів практичне застосування метод Максвелла не знайшов і був забутий. Лише через кілька десятиліть американець Фредерік Ів самостійно отримав аналогічні результати, які у 1897 році втілив у «Хромоскопі», — пристрої для індивідуального перегляду через окуляр кольорових зображень, які утворювались шляхом накладання трьох зображень, зроблених через три фільтри. Пристрій продався в Америці і Європі, проте особливого комерційного успіху не мав і після винаходу в 1903 році братами Люм'єр автохромного процесу, придатного для масового виробництва кольорових фотографій, випуск «Хромоскопів» припинився.

Друк
Андрій Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 9 травня 2019. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі