Петро Олексійович — другий імператор Росії
По смерті імператриці Катерини I 17 травня 1727 року на престол зійшов 12-річний внук першого російського імператора Петра I, син опального царевича Олексія Петровича і німецької принцеси Софії-Шарлотти Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Петро II став останнім представником дому Романових по чоловічій лінії на російському троні.На обкладинці: Портрет Петра II невідомого художника, бл. 1800 року. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург
13888
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Шлюб царевича Олексія і німецької принцеси Софії-Шарлотти Брауншвейг-Вольфенбюттельської, який відбувся у 1711 році в саксонському місті Торгау за посередництва польського короля Августа Сильного, став результатом дипломатичних зусиль його батька, російського царя Петра I, направлених на встановлення родинних зв'язків з однією з найстаріших німецьких династій — його 17-річна невістка з дому Вельфів доводилась рідною сестрою дружини Карла VI Габсбурга титулярної імператриці Священної Римської імперії Єлизавети-Крістіни (матері майбутньої імператриці Марії-Терезії).

У 1715 році Софія-Шарлотта померла через кілька днів після народження сина, названного на честь Петра I, що співпало із народженням сина у самого царя, названого також Петром. Це підірвало положення царевича Олексія при дворі — його нездатність, невміння і небажання вести державні справи були причиною давніх конфліктів з батьком і з народженям молодшого брата шанси успадкувати престол стали для нього примарними — в 1716 році він таємно виїхав до Австрії, де за посередництва рідні своєї дружини намагався отримати підтримку при австрійському і шведському дворах для збройної боротьби за корону Російського царства.

Так і досягнувши в цьому питанні успіху, у 1718 році Олексій повернувся на батьківщину, де спеціальним маніфестом був позбавлений права на престол, а згодом відданий під суд і помер у Петропавловській фортеці Санкт-Петербурга 7 липня 1718 року, засуджений на смерть як зрадник. Через 10 місяців помер і син царя 4-річний Петро Петрович, що зробило внука царя 4-річного Петра Олексійовича єдиним спадкоємцем дому Романових по чоловічій лінії.

Після прийняття у 1721 році титулу імператора Петро I відмінив традиційний для Росії звичай передачі монаршої влади по родинній чоловічій лінії і 18 (7 травня) 1724 року коронував свою другу дружину Марту Скавронську, яка по смерті Петра I 8 лютого 1725 року стала першою російською імператрицею під іменем Катерина I.

Її правління, фактично здійснюване фельдмаршалом Олександром Меншиковим і Верховною Таємною Радою з числа найближчих чиновників, було нетривалим — незадовго до смерті 43-річної Катерини I 17 (6 травня) травня 1727 року від пневмонії її дочка Єлизавета від імені немічної на той момент матері підписала заповіт, складений за дорученням Меншикова, за яким спадкоємцем престолу став 12-річний Петро Олексійович, котрий до набуття повноліття мав правити під опікою Верховної Таємної Ради і в разі бездітної смерті його спадкоємцем мала стати старша дочка Петра I і Катерини I Анна та її нащадки, а після неї — молодша дочка Єлизавета.

8 березня (25 лютого) 1728 року архієпископ Новгородський Феофан Прокопович вінчав Петра II на царство в Успенському соборі Московського Кремля.

Усунувши від влади Меншикова, юний імператор загалом мало мало цікавився державними справами, довіривши їх своїм новим фаворитам князям Долгоруковим, серед яких також не було єдності. Перенесення столиці імперії в Москву привело до занедбання армії і флоту, а постійні інтриги членів Таємної Ради сприяли казнокрадству та хабарництву на всіх щаблях влади.

Помер Петро II 30 (19) січня 1730 року від натуральної віспи, не залишивши ні нащадків, ні призначеного спадкоємця і став останнім представником дому Романових по чоловічій лінії на російському престолі. По смерті його тітки імператриці Єлизавети Петрівни в 1761 році пряма гілка династії Романових перевалась повністю — наступного року престол Росії по жіночій лінії перейшов до Гольштейн-Готторпської династії (молодшої гілки Ольденбурзької династії), представник котрої Карл Петер Ульріх спеціальним договором був визнаний членом дому Романових.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 11 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 17 травня

Битва під Торчеськом

1235
#ЦейДень

Все про 17 травня

Події, факти, персоналії

Перше кольорове фотозображення

1861

Експедиція «Ра-II» Тура Хеєрдала

1970

Всесвітня павутина Тіма Бернерса-Лі

1991