Всесвітня павутина Тіма Бернерса-Лі
17 травня 1991 року англійський вчений Тім Бернерс-Лі, пpацюючи в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN, Швейцарія), представив архітектру мережі World Wide Web (WWW) і продемонстрував її роботу на комп'ютерах CERN. Через три місяці, 6 серпня, за адресою info.cern.ch запрацював онлайн перший у світі вебсайт. На обкладинці: Тім Бернерс-Лі, 2006 рік © Knight Floundation
36625
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Тімоті Бернерс-Лі народився у 1955 році в Лондоні в родині математиків, які свого часу працювали над одним із перших повністю електронних комп'ютерів «Manchester Mark I». Це визначило подальші інтереси їх сина — по закінченні Оксфорда Тім працював програмістом у кількох компаніях і в 1979 році став консультантом з програмного забезпечення в Європейській лабораторії з ядерних досліджень (CERN), де того ж таки року написав програму для збору і обробки даних, а згодом — програму для виклику процедур на віддалених комп'ютерах. У 1989 році це лягло в основу його нового проекту, відомого сьогодні як Всесвітня павутина (англ. World Wide Web, WWW), який передбачав публікацію документів, пов'язаних між собою спеціальними посиланнями, що дозволяло б шукати і систематизувати інформацію.

Доповідь про архітектуру такої мережі, призначеної для внутрішніх потреб працівників штаб-квартири CERN у Женеві, Тім Бернерс-Лі зробив 17 травня 1991 року. Згодом він із колегами розробив протокол HTTP, мову HTML та ідентифікатори URI/URL. В рамках цього ж проекту Бернерс-Лі написав перший веб-сервер і перший у світі веб-браузер для комп'ютера NeXT, а також редактор веб-сторінок. 6 серпня 1991 року за адресою info.cern.ch запрацював перший у світі веб-сайт, на якому були викладені ідеї, що лягли в основу Всесвітньої павутини, а з часом з'явився перший каталог посилань на інші сайти мережі.

У 1993 році група студентів університету Іллінойс (США) створили перший графічний браузер, Mosaic, який дозволяв переглядати на вебсторінках не лише текст, але й зображення. Його код ліг в основу веб-браузерів Netscape Navigator та Internet Explorer для операційної системи Windows.

До 1995 року Всесвітня павутина стала основним постачальником інформації в інтернеті, фактично об'єднавши для широкої аудиторії ці поняття. В 1997 році, завдяки відкритості мережі та її стандартів, відсутності ієрархічного чи регіонального керівництва, інтернет став одним з найпопулярніших засобів обміну інформацією — до цього часу було зареєстровано більше мільйона доменних імен, а до інтернету було підключено понад 10 мільйонів комп'ютерів.

Цього ж року Тім Бернерс-Лі «за службу на благо глобальних комп'ютерних мережевих комунікацій» став офіцером Ордену Британської імперії, а в 2004 році — за «службу на благо глобального розвитку Інтернету» Лицарем-Командором. Він неодноразово входив до списків найвидатніших умів світу за версіями різних видань, став почесним професором кращих університетів світу, Видатним членом Британського комп'ютерного товариства, членом Американської академії мистецтв і наук, членом Королівського товариства (2001) і Королівської інженерної академії, членом Американського філософського товариства, іноземним членом Національної академії наук США (2009), а також був відзначений безліччю нагород міжнародного рівня, в тому числі він став першим лауреатом премії «Технологія тисячоліття», врученої йому в 2004 році.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 2
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Стаття «Всесвітня павутина Тіма Бернерса-Лі» торкається події, що стала визначальною в історії людства.

Коментарі

Головні події 17 травня

Битва під Торчеськом

1235
#ЦейДень

Все про 17 травня

Події, факти, персоналії

Петро Олексійович — другий імператор Росії

1727

Перше кольорове фотозображення

1861

Експедиція «Ра-II» Тура Хеєрдала

1970