сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Замах на папу Івана Павла II
13 травня 1981 року у свято Богоматері Фатіми 23-річний Мехмет Алі Агджа, член турецького терористичного угруповування "Сірі вовки", на площі Святого Петра в Римі стріляв і серйозно поранив папу Павла Івана II, котрий їхав у відкритому автомобілі. Агджа був затриманий відразу, а пізніше засуджений до довічного ув'язнення італійським судом.
На обкладинці: Поранений папа Іван Павло II, 13 травня 1981 року © Reuters
12177
Кримінал
Володимир Лук'янюк
Мехмет Алі Агджа народився в 1958 році в східній турецькій провінції Малатья. В юності був дрібним вуличним злочинцем, в 20-річному віці приєднався до ультраправого терористичного угрупування Бозкурт ("Сірі вовки"), яке було пов'язане зі спецслужбами, причетними до спроби військового перевороту 1980 року. 1 лютого 1979 року в Стамбулі Агджа за наказом Бозкурт вбив редактора великої турецької газети "Milliyet" Абді Іпекчі, за що був невдовзі схоплений і засуджений до довічного ув'язнення.
Через півроку за підтримки "Сірих вовків" Агджа втік з військовій в'язниці у Стамбулі, перебрався в Болгарію і 10 травня 1981 року за підробними документами з'явився в Римі, де разом з трьома спільниками (один турок і двоє болгар) отримав план замаху на папу римського. За словами Агджі операція фінансувалася болгарсько-турецьким мафіозі Бекіром Челенком, на якого вийшли керівники Бозкурт, і на випадок неможливості виконання задуманого Агджою був резервний кілер Усні Челік; згідно з планом відступу, після замаху бойовики мали скористатись панікою, викликаною невеликим вибухом, і добратись до болгарського посольства.
13 травня 1981 року Агджа, під прикриттям натовпу прихильників, що наблизились до Івана Павла II, здійснив у нього кілька пострілів, чотирма кулями поранивши його в живіт і руку; пораненими виявились і двоє випадкових людей. Кинувши пістолет, Агджа намагався зникнути з місця злочину, але був затриманий черницею та кількома очевидцями і схоплений співробітниками безпеки; напарник Агджі запанікував і втік, не підірвавши вибуховий пристрій.
Поранений понтифік пережив 5-годинну операцію і, незважаючи на велику крововтрату, вижив. На четвертий день після замаху він заявив, що пробачає Агджу, який у липні 1981 року був засуджений на довічне ув'язнення. Через два роки Іван Павло II відвідав його у в'язниці, де наодинці вони провели тривалу бесіду. На прохання папи Агджа був помилуваний президентом Італії Карло Чампі і депортований до Туреччини у червні 2000 року, де був ув'язнений за вбивство 1979 року.
Іван Павло II і Мехмет Алі Агджа, 27 грудня 1983 року © Global Look Press
Іван Павло II і Мехмет Алі Агджа, 27 грудня 1983 року © Global Look Press
Існує кілька теорій про причини замаху. Сам Мехмет Алі Агджа у ході слідства озвучив ряд суперечливих версій, за однією з яких організацію нападу на папу здійснили болгарські спецслужби за завданням КДБ СРСР. Пізніше він стверджував, що напад на папу був викликаний конфронтацією в самому Ватикані.
12 травня 1982 року під час перебування у португальському місті Фатіма Іван Павло II пережив ще одну спробу замаху, коли на нього з ножем напав іспанський священник Хуан Марія Фернандес. Пізніше він пояснив свій вчинок тим, що вважає папу таємним комуністичним агентом, який намагається зашкодити Ватикану
У 1991 році під час слухань діяльності ЦРУ у Сенаті США стало відомо, що в італійського слідства не було жодних переконливих доказів причетності до замаху ні Болгарії, ні СРСР і саме тому заарештований у 1981 році болгарський співробітних компанії Balkan Air в Римі був виправданий судом. Однак, в 2002 році в Італії за ініціативою прем'єра Сільвіо Берлусконі була створена спеціальна комісія для вивчення архіву радянського перебіжчика майора Мітрохіна, який передав британським спецслужбам документи, скопійовані ним за тридцять років роботи в якості архіваріуса КДБ та Службі зовнішньої розвідки. З документів, які стосувались Італії, випливало, що замах на Івана Павла II був ініційований саме КДБ і здійснений руками східно-німецької та болгарської спецслужб, яка за 3 мільйони марок залучила до реалізації плану турецьких "Сірих вовків".
Мехмет Алі Агджа в день виходу на свободу, 18 січня 2010 року © AP/Osman Orsa
Мехмет Алі Агджа в день виходу на свободу, 18 січня 2010 року © AP/Osman Orsa
З турецької в'язниці Агджа звільнився 18 січня 2010 року після майже 29 років за гратами. За його словами, Іван Павло II, який був для нього «втіленням всього того, що уособлює капіталізм» справив на нього надзвичайне враження. Кілька разів Агджа надсилав папі вітальні листівки, а після виходу з тюрми оголосив, що перейшов у католицизм і планує емігрувати в Польщу, на батьківщину папи.
Мехмет Алі Агджа на площі Святого Петра в Римі в день покладання квітів на могилу покійного понтифіка у Ватикані, 27 грудня 2014 року © AFP
Мехмет Алі Агджа на площі Святого Петра в Римі в день покладання квітів на могилу покійного понтифіка у Ватикані, 27 грудня 2014 року © AFP
У листопаді 2010-го Алі Агджа заявив, що до замаху на папу був також причетний кардинал Агостіно Казаролі, який у 1981 році був державним секретарем Ватикану; у 2013 році Агджа звинуватив у замаху іранського аятолу Хомейні, який у 1979 році прийшов до влади в Ірані. Проте ці звинувачення не викликали жодного інтересу, особливо після того, як Мехмет Алі Агджа оголосив, що "...я не Бог, я не син Божий, я - Христос".
1 жовтня 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Арістотеля
Правила життя
Правила життя Арістотеля
Кримінал
Особистості
Релігія
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 13 травня

#ЦейДень
Все про 13 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left12 травня
14 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward