Перші
перегони «Формула-1»
13 травня 1950 року в англійському місті Сільверстоун пройшли перші змагання чемпіонату «Формули-1», на яких перемогу здобув італієць Джузеппе Фаріна на машині «Альфа-Ромео». Він же став і першим чемпіоном «Формули-1» за підсумками року.На обкладинці: Італієць Джузеппе Фаріна на машині «Альфа-Ромео 158» на трасі у Сільверстоуні, 13 травня 1950 року © Popperfoto
11523
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У 1946 році Міжнародна спортивна комісія (CSI), доопрацювавши ще довоєнні напрацювання, прийняла стандартизовані правила проведення перегонів на автомобілях. Основним предметом багаторічних дискусій стала стандартизація змагань машин з різним об'ємом двигуна — до змагань допускались машини, на яких був встановлений або двигун об'ємом 1,5 літри з наддувом або 4,5 літри без нього; машини з трилітровими двигунами не допускались до змагань.

Перші змагання за новими правилами були проведені 1 вересня 1946 року в Турині, а перший міжнародний чемпіонат під егідою Міжнародної федерації автоспорту був заплановані на 1950 рік у вигляді підсумкового заліку за шістьма національними Гран-прі європейських країн (Великобританії, Монако, Швейцарії, Бельгії, Франції та Італії) та перегонів Індінаполіс-500 у США. За результатами кожного етапу п'ятеро перших гонщиків отримували 8, 6, 4, 3 і 2 очки, відповідно. Додатково одне очко присуджувалося володареві якнайшвидшого кола в гонці. З показаних кожним пілотом результатів у залік чемпіонату йшли тільки 4 найкращих результату. Правила допускали заміну пілота в ході перегонів і в такому випадку набрані даними болідом очки ділилися порівну між цими пілотами.

13 травня 1950 року в місті Сільверстоун стартувало Гран-прі Великобританії. Хронологічно це було п'яте Гран-прі країни і третє на відновленій після війни трасі довжиною 4649 метрів. До змагань був допущений 21 спортсмен з 9 країн (9 з Великобританії, 4 з Франції, 2 з Італії, по одному з Бельгії, Ірландії, Монако, Аргентини, Таїланду та Швейцарії). Найбільше (чотири) автомобілів представила компанія Alfa Romeo; були також Maserati, Talbot-Lago, ERA та Alta. Змагання пройшли за присутності 200 тисяч глядачів, серед яких були король Георг VI, принцеса Єлизавета й інші члени королівської родини.

За підсумками 70 кіл перемогу здобули три пілоти, що керували «Альфа-Ромео 158», — італієць Джузеппе Фаріна, який подолав 325,43 км за 2 години 13 хвилин і 23,6 секунд, випередивши срібного призера італійця Луїджи Фаджолі на 2,6 секунди і бронзового призера британця Рега Парнела — на 52 секунди. Всього до фінішу змагань дійшли лише 11 машин.

Переможець першого Гран-прі перегонів «Формула-1» Джузеппе Фаріна (1906-1966), 13 травня 1950 року. Він загинув у 1966 році в автокатастрофі, коли їхав спостерігати за Гран-прі Франції
Переможець першого Гран-прі перегонів «Формула-1» Джузеппе Фаріна (1906-1966), 13 травня 1950 року. Він загинув у 1966 році в автокатастрофі, коли їхав спостерігати за Гран-прі Франції

44-річний Джузеппе Фаріна виграв 3 із 7 етапів 1950 року і став першим чемпіоном «Формули-1», що стало вершиною його кар'єри — в 1954 році він став найстарішим гонщиком «Формули-1» (рекорд не побитий і досі) і в 1960 році, після аварії на Інді-500, завершив виступи в автоперегонах.

Срібний призер «Формули-1» 1950 року аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо у наступні 7 років 5 разів ставав чемпіоном світу і увійшов у історію змагань як один з найбільших рекордсменів за кількістю чемпіонських титулів і харизматичних постатей.

Станом на 2015 рік чемпіонат «Формули-1» складається з 20 національних Гран-прі, а найтитулованішим гонщиком є німець Міхаель Шумахер, який 7 разів ставав чемпіоном світу. У заліку конструкторів, який проводиться з 1958 року, коли перемогла британська команда Vanwall, найтитулованішою є Ferrari, у якої 16 перемог, включаючи 6 підряд в 1999-2004 роках.

Правила життя Вацлава Гавела
Правила життя
Правила життя Вацлава Гавела
Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 2 травня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 13 травня

Футбольний клуб «Динамо» (Київ)

1927
#ЦейДень

Все про 13 травня

Події, факти, персоналії

Останній маніфест Миколи Хвильового

1933

Замах на папу Івана Павла II

1981

Смерть Валерія Лобановського

2002