Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Ліквідація Венеціанської республіки
Під загрозою захоплення військами Наполеона Бонапарта дож Венеції Людовіко Манін і Велика рада Венеціанської республіки 12 травня 1797 року підписали зречення від влади. Після того, як 15 травня французькі війська увійшли в місто, Венеціанська республіка, історія якої налічувала понад 1100 років, припинила своє існування — її територія була розділена між Австрією і Францією.На обкладинці: Карло Грубакс «Вид на собор Святого Марка, Палац дожів і П'яццетту», 1845 рік
7691
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Заснована у VII столітті як самоврядний союз міст племен венетів, Венеціанська республіка досягла свого розквіту в період Хрестових походів, коли завдяки своєму вигідному географічному положенню венеціанські купці встановили торговельні зв'язки з Близьким і Середнім Сходом. У 1204 році дож Енріко Дандоло за сприяння французьких хрестоносців завоював Константинополь, що дало можливість приєднати до республіки третину території Візантійської імперії. Незважаючи на те, що через 60 років Латинська імперія припинила своє існування, під владою Венеції залишились значні території, які забезпечивали її багате існування наступних 300 років.

Несприятливий розвиток подій почався для Венеції в кінці XV — на початку XVI століть, коли португалець Васко да Гама відкрив морський шлях в Індію, а османські турки підкорили Візантійську імперію. Протягом століття республіка втратила Албанію, острови Кріт та Кіпр, що позбавило її торговельних ринків, і у XVIII століття Венеціанська республіка увійшла як політично нейтральна держава, яка крім околиць самої Венеції володіла Істрією, Далмацією та островами в Іонічному морі.

Повного нейтралітету дотримувалась Венеція і під час Італійського походу Наполеона, коли його війська увійшли в Штирію, де вели бойові дії з Австрією. Проте у квітні 1797 року венеціанські селяни захопили Верону, де знищили французький гарнізон, а через два тижні на рейді острова Лідо невідомими був обстріляний французький корабель і убитий його капітан. Це дало привід Наполеону Бонапарту 1 травня оголосити Венеції війну.

Не маючи жодної можливості захистити країну, 12 травня 1797 року 120-й дож Людовіко Манін і Велика рада Венеціанської республіки підписали зречення від влади і 15 травня Венеція була окупована дивізією генерала Луї Бараге д'Ільє. Щоб принизити Венецію, слова «Мир тобі, Марку, євангелісте мій», накреслені на фасаді собору Святого Марка, за наказом французів були замінені на «Права людини і громадянина», а Велика рада була змушена надіслати Наполеону лист з подякою за звільнення міста.

За підписаним у жовтні 1797 року Кампо-Формійським мирним договором, Франція, як переможець, отримала всі австрійські володіння у Північній Італії. Як компенсація Австрії відійшли Далмація, Фріуль, Істрія та сама Венеція, а острови в Іонічному морі і континентальні володіння Венеції — Франції. У 1805 році Венеція була знову окупована Наполеоном, але через 9 років вдруге перейшла до Австрії, в складі якої знаходилась до 1866 року, коли увійшла до об'єднаного Італійського королівства.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 5 листопада 2015, востаннє оновлено 12 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі