сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Битва за Францію
10 травня 1940 року авіанальотом на аеродроми Бельгії і ударом сухопутних військ по Голландії та Люксембургу розпочалась реалізація німецького плану «Гельб», яка привела до капітуляції Голландії, Бельгії і Франції. За п'ять тижнів бойових дій вбитими, пропалими безвісті і пораненими союзні війська втратили 357 тисяч чоловік, а Німеччина та Італія - 161 тисячу, і ще півтора мільйони французів, бельгійців, нідерландців та британців попало в полон.
На обкладинці: Капітуляція бельгійського форту Бонсель біля Льєжу, травень 1940 року © Heinrich Hoffmann
8645
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк
Через два дні після нападу Німеччини на Польщу Франція і Великобританія оголосили Німеччині війну, однак виявились не готовими до бойових дій і не надали жодної допомоги Польщі, яка 28 вересня 1939 року перестала існувати як держава. З початком Радянсько-фінської війни Франція і Великобританія почали розробляти плани удару по СРСР з Норвегії і в Закавказзі, але до її закінчення у березні 1940 року обмежились лише британським десантом у Скандинавії, який, проте, не врятував Норвегію та Данію від окупації.
Попри проведення у Франції повної мобілізації і велику концентрацію військ з обох боків франко-німецького кордону, до травня 1940 року крім локальних бойових зіткнень жодних активних дій не відбувалось і цей піврічний період, відомий як «Дивна війна», Німеччина використала для підготовки до повномасштабної війни - ще 27 вересня 1939 року на раді головнокомандувачів всіма видами збройних сил і начальників їх штабів Адольф Гітлер віддав наказ негайно готувати наступ на Заході, ігноруючи нейтралітет Бельгії, Нідерландів і Люксембургу.
План «Гельб» у своєму першому варіанті передбачав головний удар в напрямку Льєжа не пізніше 12 листопада, однак був скасований через несприятливі метеорологічні умови. Після цього він ще кілька разів переносився і наступ на Францію мав розпочатись 17 січня 1940 року, але цьому завадив прикрий випадок, коли частина документації плану «Гельб» потрапила до рук бельгійців. Після цього він був кардинально перероблений і напрямок головного удару був перенесений на південь Бельгії.
Адольф Гітлер (зліва) і автор оновленого плану «Гельб» начальник штабу групи армій «A» генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн, вересень 1943 року
Адольф Гітлер (зліва) і автор оновленого плану «Гельб» начальник штабу групи армій «A» генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн, вересень 1943 року
Окупувавши Данію і південну частину Норвегії, Німеччина убезпечила себе від нападу з Півночі і блокування свого флоту, що дозволило їй зосередити на західному напрямку 123 піхотних, моторизованих і танкових дивізій загальною чисельністю близько 2,5 мільйона чоловік, яким протистояло 2 мільйони французьких військ (частина вздовж кордону з Бельгією), 600 тисяч бельгійських і 400 тисячі нідерландських. У Північній Франції також розміщувалось 12 британських дивізій (чисельністю порядка 400 тисяч), які згідно із франко-британо-бельгійським планом «Діль», затвердженим ще 17 листопада 1939 року, мали увійти в Бельгію, якщо німці, як і в роки Першої Світової війни, розпочнуть свій наступ в обхід «лінії Мажино», щоб з Півночі атакувати Париж.
Однак погана координація військ союзників і незадовільна протиповітряна оборона не змогли стримати німецький наступ, який розпочався о 4-00 10 травня 1940 року авіанальтом на аеродроми Бельгії і ударом сухопутних військ о 4-35 по Люксембургу та о 5-30 по Голландії: втративши 75 чоловік вбитими і 2-х пораненими, того ж дня капітулював Люксембург, а через чотири дні, опинившись перед загрозою масованих бомбардувань, - Нідерланди.
Провалом закінчились і дії французької, бельгійської та британських армій в Бельгії, удар по якій був відволікаючим маневром, щоб відтягнути сили союзників на північ, в той час як об'єктом справжнього наступу були Арденни, гірська система на франко-бельгійському кордоні, яку французьке командування вважало непрохідною для німців і захищало силами лише 10 резервних дивізій. Прорвашись через неї, 13 травня німецькі війська перетнули франко-бельгійський кордон і зайняли Седан, звідки розпочали наступ до Ла-Маншу і на Париж.
Головнокомандуючий об'єднаними силами союзників генерал Моріс Гюстав Гамелен, січень 1939 року. Після провалу у Бельгії 19 травня 1940 року його змінив генерал Максим Вейган © GettyImages
Головнокомандуючий об'єднаними силами союзників генерал Моріс Гюстав Гамелен, січень 1939 року. Після провалу у Бельгії 19 травня 1940 року його змінив генерал Максим Вейган © GettyImages
Через відсутність належної авіапідтримки з боку Британії і запізнення з переміщенням французьких військ з Північної Африки були зірвані наміри французів завдати удару по авангардних німецьких частинах з півночі та півдня, і 26 травня, щоб уникнути оточення, з Дюнкерку почалась евакуація англійських і частково французьких військ, а 28 травня, коли німецько-бельгійський фронт звузився до ширини 40 км в районі Брюгге, вимушено капітулювала Бельгія. Союзниками це було розцінено як зрада, хоча король Леопольд III відмовився особисто підписати акт про капітуляцію, на відміну від монархів Нідерландів і Норвегії, залишився на батьківщині і після відмови затвердити колабораціоністський уряд до кінця війни перебував під домашнім арештом.
8 червня німецькі війська вийшли на береги Сени, що змусило уряд Франції залишити Париж, оголосивши його вільним містом. 14 червня німецькі війська без бою зайняли столицю Франції, а через три дні глава уряду маршал Анрі Петен звернувся до Німеччини з проханням про перемир'я. Капітуляція Франції була підписана 22 червня 1940 року в Комп'єнському лісі (регіон Пікардія), де 22 роки перед тим було укладене принизливе для Німеччини перемир'я, що знаменувало падіння Другої Німецької імперії.
Командувач групи армій «А» генерал-полковник Герд фон Рундштедт (зліва) та командувач 2-ї армії генерал-полковники Максиміліан фон Вейхс після перемоги над Францією, червень 1940 року © Bundesarchiv
Командувач групи армій «А» генерал-полковник Герд фон Рундштедт (зліва) та командувач 2-ї армії генерал-полковники Максиміліан фон Вейхс після перемоги над Францією, червень 1940 року © Bundesarchiv
Через два дні поблизу Риму було підписано акт про капітуляцію Франції перед Італією, яка вступила у війну 10 червня і окупувала місто Ментон на Лазуровому Березі Середземного моря.
8 травня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 10 травня

#ЦейДень
Все про 10 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left9 травня
11 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward