Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Проголошення Латинської імперії
9 травня 1204 року, через місяць після завоювання Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу, новим імператором був проголошений 33-річний граф Фландрії і Ено Балдуїн, який невдовзі коронувався за східним обрядом у соборі Святої Софії за присутності візантійського та католицького духовенства. Латинська імперія проіснувала трохи більше півстоліття і була завойована Михайлом VIII Палеологом, який у 1261 році проголосив відновлення Візантії.На обкладинці: «Тріумфальна квадрига» — чотири бронзові кінні статуї, викрадені під час розграбування Константинополя у 1204 році дожем Енріко Дандоло, і встановлені на фасаді собору Святого Марка у Венеції
10484
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

На заклик папи римського Інокентія III до Четвертого хрестового походу у 1198 році відгукнулась велика кількість збіднілого лицарства, яке планувало поправити своє матеріальне становище з огляду на обіцянку папи звільнити від податкової повинності та списання всіх боргів. Щоб оплатити Венеціанській республіці наданий для переправки до Святої землі флот, у 1202 році хрестоносці розграбували і зруйнували угорське місто Задар на Адріатиці і почали підготовку до походу на Візантію, торговельну суперницю Венеції, ослаблену війнами з турками-сельджуками і повстаннями в Сербії, Болгарії і на Кіпрі.

Як привід було використано заклик по допомогу візантійського царевича Олексія Ангела, чий батько Ісаак II Ангел 8 квітня 1195 року був усунутий від влади своїм братом. В обмін на щедру винагороду і обіцянку спорядити десятитисячне військо для походу в Єгипет влітку 1203 року хрестоносці розпочали облогу Константинополя. 18 липня узурпатор Олексій III був змушений рятуватись втечею в Адріанаполь, прихопивши з собою великий запас золота. Через неспроможність відновленого при владі Ісаака II і проголошеного його співправителем Олексія IV розрахуватись з хрестоносцями і венеційцями у місті почались масові грабунки містян. В умовах хаосу, який охопив Константинополь, влада опинилась в руках імператорського церемонімейстера Олексія Дуки — за його наказом у січні 1204 року обидва імператори були ув'язнені, а новим базилевсом 25 січня асамблеєю Сенату і священників був проголошений такий собі Миколай Канабос. Імовірно того ж дня був убитий Ісаак II.

Однак правління Канабоса тривало недовго — обраний проти своєї волі, він відмовився виконувати функції імператора, 8 лютого був знайдений у соборі Св. Софії і на його східцях задушений за наказом Олексія V Дуки, проголошеного імператором кілька днів перед цим. За його розпорядженням того ж дня був убитий і Олексій IV, що спровокувало розгорання конфлікту з хрестоносцями з новою силою, — венеціанські ввійська та хрестоносці знову взяли Константинополь в облогу, який захопили 13 квітня і розграбували в пошуках золота і коштовностей, знищивши безліч творів мистецтва, сплюндрувавши десятки церков та храмів і вбивши тисячі людей. Незважаючи на те, що це відбулось всупереч волі папи Інокентія III, він сприйняв взяття Константиноволя як волю Бога возз'єднати латинські і православні церкви і благословив створення нової держави.

9 травня 1204 року правителем держави, відомої в історіографії як Латинська імперія, радою з хрестоносців та венеціанців був обраний 33-річний граф Фландрії і Ено Балдуїн, який 16 травня коронувався за східним обрядом у соборі Святої Софії як Балдуїн I Фландрський за присутності візантійського та католицького духовенства. Восени 1204 року рада з 24 представників військ хрестоносців уклала договір про поділ Візантійської імперії — Балдуїну I відійшла чверть її колишньої території з Константинополем, його європейськими та азіатськими околицями і кількома островами в Егейському морі, а решта три чверті — його васалам.

Глава війська хрестоносців італійський князь Боніфацій Монферратський, чия кандидатура як майбутнього імператора була відхилена через родинні зв'язки з колишніми правителями Візантії, отримав у володіння Центральну і Східну Македонію, Фракію, Фессалію, частину Центральної Греції і острів Кріт, котрі увійшли до новоствореного Фессалонікійського королівства. У 1204-05 роках він захопив Афіни і Пелепоннес, де були засновані Афінське і Ахейське князівства, після чого пішов війною на північ і 4 вересня 1207 року був убитий болгарами, які його відрізану голову надіслали царю Калояну в Тирново.

Однак хрестоносцям так і не вдалось підкорити всю територію колишньої Візантії, на незавойованій частині якої утворились Нікейська і Трапезудська імперії та царство Епір. Конфлікти між колишніми соратниками по Четвертому хрестовому походу, які почались ще за життя Балдуїна I, втручання у війну за візантійську спадщину Болгарського царства та війна між головною опорою латинян Генуезькою та Венеціанською республіками привели до поступового ослаблення Латинської імперії, яка проіснувала лише 57 років і була завойована нікейським імператором Михайлом VIII Палеологом. 15 серпня 1261 року у соборі Святої Софії в Константинополі він був коронований як імператор відновленої Візантійської імперії.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 січня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Режим Віші
Друга світова війна
Режим Віші

Головні події 9 травня

#ЦейДень
Все про 9 травня
Події, факти, персоналії