Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Друга капітуляція Німеччини
На вимогу СРСР 8 травня 1945 року в берлінському передмісті Карлсхорст представники німецького військового командування підписали другий «Акт про беззастережну капітуляцію», яку прийняли радянський маршал Георгій Жуков та британський Артур Теддер і засвідчили американський генерал Карл Спаатц і французький Жан Марі де Латр де Тассіньї. По своїй суті він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі повноважними представниками Великобританії, США, Франції та СРСР.
На обкладинці: Начальник штабу Верховного головнокомандування вермахту генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписує «Акт про безумовну капітуляцію Німеччини», Берлін, 8 травня 1945 року
24630
Війни
Володимир Лук'янюк
Через два дні після капітуляції 2 травня 1945 року берлінського гарнізону німецькі частини склали зброю в Голландії, Данії, Шлезвіг-Гольштейні і Північно-Західній Німеччині, а 5 травня — в Баварії і Західній Австрії. Цього ж дня за наказом нового глави німецького уряду грос-адмірала Карла Деніца у штаб-квартиру Верховного главнокомандуюючого експедиційними силами союзників в Європі Дуайта Ейзенхауера, що розташовувалася в Реймсі (Франція), прибув грос-адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург з пропозицією про капітуляцію усіх німецьких частин лише на Західному фронті.
Отримавши відмову і вимогу безумновної капітуляції, Деніц направив до Реймса генерал-полковника Альфреда Йодля, який 6 травня провів безуспішні переговори і, отимавши дозвіл від Деніца, наступного дня дав згоду на беззастережну капітуляцію. Вона була підписана 7 травня 1945 року о 2:30 ночі і набувала чинності 8 травня о 23:01. З радянського боку її підписав представник Ставки Верховного Головнокомандування при командуванні союзників генерал-майор Іван Суслопаров, який, не маючи жодних інструкцій з Кремля, зробив це із письмовим застереженням, що цей акт не повинен виключати можливість підписання аналогічного документу на вимогу однієї з країн-союзниць.
Отримавши звістку про події у Реймсі, Йосиф Сталін відмовився визнати чинним підписаний там документ і зажадав повторного підписання акту про капітуляцію у взятому Червоною армією Берліні. На його вимогу 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським) у передмісті німецької столиці Карлсхорсті в будівлі колишньої їдальні військово-інженерного училища був підписаний ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини».
Будівля колишньої їдальні військово-інженерного училища в Карлхорсті, де відбулось підписання «Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини», 8 травня 1945 року. Сьогодні в ньому німецько-російський музей «Берлін-Карлхорст»
Будівля колишньої їдальні військово-інженерного училища в Карлхорсті, де відбулось підписання «Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини», 8 травня 1945 року. Сьогодні в ньому німецько-російський музей «Берлін-Карлхорст»
З німецького боку його підписали начальник Верховного головнокомандування вермахту генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, генерал-полковник люфтваффе Ганс-Юрген Штумпф і грос-адмірал крігсмаріне Ганс-Георг фон Фрідебург, з боку союзників безастережну капітуляцію прийняли маршал Георгій Жуков і заступник головнокомандувача союзними експедиційними силами маршал Артур Теддер; в якості свідків свої підписи поставили американський генерал Карл Спаатц і французький генерал Жан Марі де Латр де Тассіньї.
Німецька делегація в Карлхорсті (за столом зліва направо): генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф, генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель і генерал-адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург під час підписання капітуляції, 8 травня 1945 року © UIG/Getty Images
Німецька делегація в Карлхорсті (за столом зліва направо): генерал-полковник Ганс-Юрген Штумпф, генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель і генерал-адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург під час підписання капітуляції, 8 травня 1945 року © UIG/Getty Images
Текст другого «Акту про беззастережну капітуляцію» в основному дослівно повторював зміст документу від 7 травня і підтвердив час припинення вогню — 8 травня в 23:01 за центральноєвропейським часом (9 травня в 1:01 за московським). Ця обставина позбавила акт 8 травня будь-якого практичного значення, оскільки всі накази, віддання яких він вимагав, вже були віддані німецьким командуванням ще 7 травня і якби не цей факт, то віддати їх і довести до місць виконання довелось би за 17 хвилин, що фізично було неможливо.
Радянська делегація в Карлхорсті (у першому ряду зліва направо): представник Верховного Головнокомандування Червоної Армії командуючий 1-м Білоруським фронтом маршал Георгій Жуков, його заступник по Білоруському фронту генерал армії Василь Соколовський, 8 травня 1945 року
Радянська делегація в Карлхорсті (у першому ряду зліва направо): представник Верховного Головнокомандування Червоної Армії командуючий 1-м Білоруським фронтом маршал Георгій Жуков, його заступник по Білоруському фронту генерал армії Василь Соколовський, 8 травня 1945 року
Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав з Німеччиною мирний договір і формально залишився з нею в стані війни до 25 січня 1955 року, коли відповідний указ про припинення війни був прийнятий Президією Верховної Ради СРСР.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 18 листопада 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Адольфа Гітлера
Правила життя
Правила життя Адольфа Гітлера
Війни
Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 8 травня

#ЦейДень
Все про 8 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left7 травня
9 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward