сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Жанна д'Арк -
Орлеанська діва
У ході Столітньої війни французькі війська, очолювані 17-літньою Жанною д'Арк, 8 травня 1429 року отримали перемогу над англійцями у битві за Орлеан. Його звільнення стало переломним етапом у тривалій і кривавій війні, яка для французів мало не обернулася катастрофою, - протягом кількох місяців вони звільнили долину Луари і увійшла у відкриті містянами ворота Реймсу, де Карл VII був урочисто коронований у присутності Жанни д'Арк, винагородженій за її заслуги дворянським гербом.
На обкладинці: Постер з фільму Люка Бессона «Жанна д'Арк» 1999 року
14231
Особистості
Володимир Лук'янюк
Жанна д'Арк народилась в селі Домремі на кордоні Шампані і Лотарингії в родині збіднілих дворян. У 13 років їй вперше, за її запевненням, почулися голоси архангела Михаїла, святої Катерини Олександрійської і Маргарити Антіохійської, які ніби-то повідомили Жанні, що саме їй судилося зняти облогу з Орлеана, звести дофіна Карла на трон і вигнати англійців з Франції. Коли Жанні виповнилося 17 років, вона вирушила до капітана міста Вокулера і оголосила про свою місію. Висміяна, вона через рік повторила свою спробу - на цей раз до неї прислухались завдяки точному передбаченні несприятливого для французів результату битви 12 лютого 1429 року біля селища Рувре під Орлеаном.
Жанні надали супутників і через 11 днів вона прибули в резиденцію дофіна Карла VII, якому повідомила, що надіслана Небом для порятунку Франції. Вона справила на Карла VII переконливе враження, особливо здібностями у верховій їзді і володінні зброєю. Він направив Жанну на допит до богословів, а на її батьківщину - спеціальних гінців. Після того як бездоганна репутація дівчини була підтверджена в тому числі і перевіркою її незайманості, для неї були зроблені спеціальні обладунки, виготовлений прапор і хоругва й надано право виїхати у розташування маршала Жана де ла Броза під Блуа, де збирались французькі загони для захисту взятого в облогу ще з жовтня 1428 року Орлеана. Звістка про прибуття 22 березня посланниці Бога викликала надзвичайний моральний підйом у війську, виснаженому тривалою війною, поразками і невдачами.
Карл VII Звитяжний (1403-1461), портрет невідомого художника XVI століття © Версальський палац, Франція
Карл VII Звитяжний (1403-1461), портрет невідомого художника XVI століття © Версальський палац, Франція
В цей час в Орлеані, що вже п'ятий місяць перебував в облозі, панувала зневіра, відчувались нестача харчів і брак сил для захисту. Тому поява в Орлеані надвечір 29 квітня Жанни з невеликим загоном, обозом продовольства і в супроводі графа Дюнуа й інших французьких командирів викликала у місті чималий ентузіазм. Протягом наступних днів у супроводі соратників Жанна роз'їжджала вулицями Орлеана, надихаючи та підбадьорюючи його жителів і захисників.
Прибуття в Орлеан чергового підкріплення і віра у божественне натхнення, що керувало Жанною, дало змогу змінити й тактику захисту міста - 4 травня півторатисячний загін, очолюваний Жаном де Дюнуа і Етьєном де Віньольом, захопив англійський бастіон Сен-Лу. Перший успіх надихнув французів, і наступного дня, переправившись через Луару, вони зайняли слабозахищений форт Сен-Жан-ле-Блан, після чого під впливом закликів Жанни д'Арк 6 травня зважились атакувати форт св. Августина, захоплення котрого відкрило шлях на головний форпост англійців - міцно укріплену фортецю Турель, захищену ровом і системою зовнішніх фортів.
Вранці 7 травня Жанна висповідалась, відстояла ранкову месу й закликала французів до вирішального бою. Битва на підступах до фортеці, в якій д'Арк була поранена стрілою, виявилась надзвичайно запеклою і з великими втратами з обох боків. Її повернення на поле бою з високо піднятим прапором надихнула французів на штурм фортеці, який попри скепсис де Дюнуа виявився успішним, - надвечір близько тисячі захисників Турелі загинули і біля 600 потрапило в полон. Втративши свій форпост для атак на Орлеан, 8 травня 1429 року дня англійські війська за наказом Джона Талбота були змушені зняти облогу міста.
Звільнення Орлеана стало переломним етапом у тривалій і кривавій війні, яка мало не обернулася для французів катастрофою, - їх армія відразу ж поповнилася численними добровольцями і у короткі терміни вони звільнили долину Луари, 12 червня розгромивши англійський гарнізон у містечку Жаржо, 15 червня зайняли Мен-сюр-Луар, 16-го - Божансі, а 18 червня, закликані Жанною д'Арк, під командуванням Етьєна де Віньоля і Потона де Сентрая у битві біля Пате завдали нищівної поразки кількісно переважаючій армії супротивника і захопили у полон її пораненого головнокомандувача Джона Талбота.
Командуючий англійськими військами Джон, 7-й барон Талбот, який у 1429 році двічі попадав у полон до французів (перший раз був звільнений Карлом VII без викупу з поваги до його лицарських доблестей, а другий раз був обміняний на Потона де Сентрая) загинув у 1453 році під час битви при Кастільйоні, останній битві Столітньої війни
Карл VII був готовий коронуватись в Орлеані, проте Жанна переконала його розпочати похід на Реймс, традиційне місце коронації французьких монархів, миропомазання в якому, за її словами, мало б набагато більший символізм, оскільки вигядало б як нове диво і свідчило б про божественну легітимність короля. 29 червня французька армія вирушила в похід у глибокий тил бургундців, союзників англійців, 9 липня після кількаденної облоги захопила Труа, 14 липня - Шалон-ан-Шампань і через два дні увійшла у відкриті місятнами ворота Реймсу. 17 липня 1429 року Карл VII був урочисто коронований в Реймському соборі у присутності Жанни д'Арк, винагородженій за її заслуги дворянським гербом.
Герб Жанни д'Арк, дарований їй у 1429 році Карлом VII
Герб Жанни д'Арк, дарований їй у 1429 році Карлом VII
Користуючись сприятливою ситуацією, Жанна вважала за необхідне продовжити наступ на Париж, проте король ввагався і лише у вересні було здійснено спробу захопити столицю. Зазнавши невдачі, військові дії були поновлені вже навесні наступного року.
23 травня 1430 року під час штурму міста Комп'єнь в результаті зради (був піднятий міст у місто, що відрізало Жанні шлях для відходу) Жанна д'Арк попала в полон до бургундців. Згодом вони продали її англійцям за 10 тисяч ліврів, і в листопаді Жанна була перевезена в Руан, де, звинувачена у єресі та зв'язку з дияволом, 30 травня 1431 року була спалена живцем на міській площі.
8 травня 1430 року за ініціативою єпископа Орлеана за згодою із Жаном де Дюнуа був організований хресний хід, на чолі з Жанною у лицарських обладунках верхи на коні, а слідом за нею - духовенство, військові і городяни зі свічками в руках. З тих пір 8 травня стало офіційним святом міста, яке з невеликими перервами відзначається до наших днів з практично незмінним ритуалом
Засудження і страта Жанни д'Арк не допомогли англійцям - у 1436 році Франція та Бургундія примирились і уклали договір проти Англії, наступного року був звільнений Париж, в 1449 році французами була захоплена Нормандія, а в 1453 році - Бордо, що поклало край Столітній війні, яка почалась в 1337 році з нападу на Францію англійського короля Едуарда III, який заявив про свої права на французький престол.
З XV століття і до наших днів існують остаточно не доведені, але й неспростовані альтернативні версії походження, життя і смерті Жанни д'Арк, за якими вона могла бути незаконно народженою дитиною королівської крові, дочкою герцога Людовика Орлеанського і королеви Ізабелли Баварської, що підтверджує герб, яким наділив Карл VII в 1429 році Жанну особисто, чи незаконною дочкою короля Карла VI Божевільного і його фаворитки Одетти де Шамдівер; в обох випадках вона мала б приходитись Карлу VII сестрою. Ці версії пояснюють освіченість Жанни, обізнаність з придворними правилами, а також довіру до неї дофіна на першому етапі, як і його фактичну зраду після коронації.
Один із соратників Жанни д'Арк і її охоронець Жиль де Монморансі-Лаваль, барон де Ре, після коронації Карла VII 25-літнім удостоєний звання звання маршала Франції, був страчений у 1440 році за звинуваченями у масових дітовбивствах, содомії і чаклунстві. Його образ як серійного убивці закріпився у легендах і він став прототипом головного героя казки Шарля Перро про Синю Бороду
Предметом дебатів істориків залишається і ступінь фактичної участі Жанни д'Арк у боях. З одного боку вона сама стверджувала, що ніколи нікого не вбивала, віддаючи перевагу своєму прапору, «який у сорок разів сильніший за меч», з іншого - французькі полководці знатного походження свідчили, що часто приймали військові рішення під впливом Жанни, покладаючись на її божественне натхнення. Проте в обох випадках історики погоджуються з тим, що французька армія отримала неймовірний успіх протягом короткого часу завдяки перебуванню Жанни д'Арк в її рядах.
7 травня 2014, востаннє оновлено 3 травня 2018 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Жінки
Війни
Столітня війна
Європа
Середньовіччя

Головні події 8 травня

#ЦейДень
Все про 8 травня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left7 травня
9 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward