3 травня 1481 року на 49-у році життя помер сьомий султан Османської імперії і Цезар Римської імперії Мехмед II. Поліглот, покровитель наук і мистецтв, поет і один з найвизначніших полководців свого часу, він увійшов в історію як завойовник Візантії і творець основ централізованої османської держави.
На обкладинці: Джентіле Белліні «Портрет султана Мехмеда II Завойовника», 1480 рік. Національна портретна галерея Великобританії
6301
Особистості
Володимир Лук'янюк
Четвертий син султана Мурада II, Мехмед вперше став правителем Османської імперії у віці 12 років, коли батько добровільно передав йому владу, вирішивши відійти від справ. Проте, заколот яничарів, повстання албанців на чолі зі Скандербегом і порушення мирного договору угорським королем Владиславом III змусили Мурада у 1446 році знову зайняти престол, який він, вже важкохворий, вдруге передав сину через п'ять років.
Протягом наступних двох років Мехмед II уклав мирні договори з Венецією та Угорщиною, завдяки чому підготувався до облоги Константинополя, який був взятий 29 травня 1453 року. Після завоювання Візантії османцями була підкорена Сербія, захоплені острови в Егейському морі, завойовані Трапезундська імперія і Боснія, поставлені у васальну залежність Валахія та Албанія. Підкоривши в 1473 році Анатолію, де він розбив союз туркоманських племен, через два роки Мехмед II розпочав війну у Причорномор'ї, де проти нього виступило Кримське ханство у союзі з Генуєю, Польщею і Литвою.
Здобувши Крим, Мехмед II здійснив успішний похід проти Венеціанської республіки, змусивши її в 1479 році відмовитись від колоній в Албанії, після чого розпочав облогу острова Родос, який знаходився у володінні Ордену госпітальєрів. Так і не заволодівши ним з кількох спроб, османський флот відступив і здійснив кілька грабіжницьких рейдів на міста Південної Італії, що викликало паніку в Європі і спонукало папу Сікста IV закликати християнських монархів до організації хрестового походу проти Османської імперії.
Перебуваючи в цей час у Стамбулі і готуючись до нового походу на завоювання Родоса і, можливо, Мамелюкського султанату в Єгипті, 49-річний Мехмед несподівано захворів і помер 3 травня 1481 року в містечку Гебзе біля Стамбула. Він був похований у мавзолеї-усипальниці на кладовищі недавно збудованої за його наказом в Стамбулі мечеті, яка сьогодні носить назву Фатіх (Мечеть Завойовника) на його честь.
Мавзолей Мехмеда Завойовника у мечеті Фатіх в Стамбулі
Мавзолей Мехмеда Завойовника у мечеті Фатіх в Стамбулі
Поліглот, покровитель наук і мистецтв, прихильник грецької культури, поет і один з найвизначніших полководців свого часу, Мехмед II Завойовник провів кодифікацію кримінального і конституційного права, завдяки чому заклав основи самодержавства в Османській імперії і створив перший централізований уряд, наділений значними повноваженнями. За його правління різноманітні релігійні громади отримали автономне правління, що ослабило генуезький та венеціанський вплив і дозволило перетворити багатонаціональний Стамбул на столицю імперії, якою він був протягом наступних майже п'ятисот років.
Спадкоємцем Мехмеда II став його старший син Баязід II, котрого дехто звинувачує в отруєнні батька. Придушивши заколот свого молодшого брата Джема, він встановив повний контроль Османської імперії у Східному Середземномор'ї та Анатолії і продовжив традицію покровительства західній культурі і віротерпимості - після початку гонінь на юдеїв і мусульман в Іспанії Баязід вислав флот для їх порятунку, надавши всім біженцям незалежно від віросповідання дозвіл оселитись у своїх європейських провінціях і громадянство.
Матеріали сайту «Цей день в історії» поширюються за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)»
При їх використанні пряме, активне гіпертекстове посилання на сайт обов'язкове.
Читайте нас також у Facebook, Twitter, YouTube,
SoundCloud; стрічки новин (RSS): сьогоднішні події, нові статті.