Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Помер
Мехмед Завойовник
У містечку Гебзе неподалік Стамбула 3 травня 1481 року на 49-у році життя помер сьомий султан Османської імперії і цезар Римської імперії Мехмед II. Поліглот, покровитель наук і мистецтв, поет і один з найвизначніших полководців свого часу, він увійшов в історію як завойовник Візантії і творець основ централізованої османської держави.На обкладинці: Джентіле Белліні «Портрет султана Мехмеда II Завойовника», 1480 рік. Національна портретна галерея Великобританії
17003
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Четвертий син султана Мурада II, Мехмед вперше став правителем Османської імперії у віці 12 років, коли батько добровільно передав йому владу, вирішивши відійти від справ. Проте, заколот яничарів, повстання албанців на чолі зі Скандербегом і порушення мирного договору угорським королем Владиславом III змусили Мурада у 1446 році знову зайняти престол, який він, вже важкохворий, вдруге передав сину через п'ять років.

Протягом наступних двох років Мехмед II уклав мирні договори з Венецією та Угорщиною, завдяки чому підготувався до облоги Константинополя, який був взятий 29 травня 1453 року. Після завоювання Візантії османами була підкорена Сербія, захоплені острови в Егейському морі, завойовані Трапезундська імперія і Боснія, поставлені у васальну залежність Валахія та Албанія. У 1473 році Мехмед II розбив союз туркоманських племен в Анатолії і через два роки розпочав війну у Причорномор'ї, де проти нього виступило Кримське ханство у союзі з Генуєю, Польщею і Литвою.

Здобувши Крим, Мехмед II здійснив успішний похід проти Венеціанської республіки, змусивши її в 1479 році відмовитись від колоній в Албанії, після чого розпочав облогу острова Родос, який знаходився у володінні Ордену госпітальєрів. Так і не заволодівши ним з кількох спроб, флот Мехмеда Завойовника вогнем і мечем пройшовся узбережжям Південної Італії, що викликало паніку в Європі і спонукало папу Сікста IV закликати християнських монархів до організації хрестового походу проти Османської імперії.

Завершивши приготування до свого чергового походу — на завоювання Родоса чи, можливо, Мамелюкського султанату в Єгипті, на початку травня 1481 року Мехмед на чолі війська вийшов з Константинополя. Він щойно переправився через Босфор у Віфінію, як несподівано відчув себе зле, став табором біля містечка Гебзе на березі Мармурового моря, де 3 травня й помер у віці 49 років, імовірно, від подагри.

Великий візир Караманли Мехмед-паша негайно відправив гінців до синів султана — старшого, Баязида, що правив санжаком в Амасьї, і Джема, що сидів у Коньї.

За традицією новина про смерть Мехмеда мала триматись у суворій таємниці від сторонніх, доки новий султан не займе престол, однак вже наступного дня вона поширилась Стамбулом. Яничари, прихильні до Баязида і його 14-літнього сина, що саме був у султанському палаці, звинувати візира у змові з молодшим шехзаде, який (теоретично) міг швидше дістатись міста, і вбили Мехмед-пашу.

Стамбул охопив неспокій, який в умовах безвладдя переріс у грабежі і погроми, в основному, європейських торговців. Лише коли все почало вщухати, згадали про заховане від сторонніх тіло Мехмеда, яке без жодної уваги пролежало три дні. З великими труднощами його забальзамували і після прибуття Баязида в Стамбул 22 травня поховали в усипальні на території не так давно збудованої за наказом покійного султана мечеті.

Поліглот, покровитель наук і мистецтв, прихильник грецької культури, поет і один з найвизначніших полководців свого часу, Мехмед II Завойовник провів кодифікацію кримінального і конституційного права, завдяки чому заклав основи самодержавства в Османській імперії і створив перший централізований уряд, наділений значними повноваженнями. За його правління різноманітні релігійні громади отримали автономне правління, що ослабило генуезький та венеціанський вплив і дозволило перетворити багатонаціональний Стамбул на столицю імперії, якою він був протягом наступних майже п'ятисот років.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 3 травня

#ЦейДень
Все про 3 травня
Події, факти, персоналії