Четвертий син султана Мурада II, Мехмед вперше став правителем Османської імперії у віці 12 років, коли батько добровільно передав йому владу, вирішивши відійти від справ. Проте, заколот яничарів, повстання албанців на чолі зі Скандербегом і порушення мирного договору угорським королем Владиславом III змусили Мурада у 1446 році знову зайняти престол, який він, вже важкохворий, вдруге передав сину через п'ять років.
Протягом наступних двох років Мехмед II уклав мирні договори з Венецією та Угорщиною, завдяки чому підготувався до облоги Константинополя, який був взятий 29 травня 1453 року. Після завоювання Візантії османцями була підкорена Сербія, захоплені острови в Егейському морі, завойовані Трапезундська імперія і Боснія, поставлені у васальну залежність Валахія та Албанія. Підкоривши в 1473 році Анатолію, де він розбив союз туркоманських племен, через два роки Мехмед II розпочав війну у Причорномор'ї, де проти нього виступило Кримське ханство у союзі з Генуєю, Польщею і Литвою.
Здобувши Крим, Мехмед II здійснив успішний похід проти Венеціанської республіки, змусивши її в 1479 році відмовитись від колоній в Албанії, після чого розпочав облогу острова Родос, який знаходився у володінні Ордену госпітальєрів. Так і не заволодівши ним з кількох спроб, османський флот відступив і здійснив кілька грабіжницьких рейдів на міста Південної Італії, що викликало паніку в Європі і спонукало папу Сікста IV закликати християнських монархів до організації хрестового походу проти Османської імперії.
Поліглот, покровитель наук і мистецтв, прихильник грецької культури, поет і один з найвизначніших полководців свого часу, Мехмед II Завойовник провів кодифікацію кримінального і конституційного права, завдяки чому заклав основи самодержавства в Османській імперії і створив перший централізований уряд, наділений значними повноваженнями. За його правління різноманітні релігійні громади отримали автономне правління, що ослабило генуезький та венеціанський вплив і дозволило перетворити багатонаціональний Стамбул на столицю імперії, якою він був протягом наступних майже п'ятисот років.
Спадкоємцем Мехмеда II став його старший син Баязід II, котрого дехто звинувачує в отруєнні батька. Придушивши заколот свого молодшого брата Джема, він встановив повний контроль Османської імперії у Східному Середземномор'ї та Анатолії і продовжив традицію покровительства західній культурі і віротерпимості — після початку гонінь на юдеїв і мусульман в Іспанії Баязід вислав флот для їх порятунку, надавши всім біженцям незалежно від віросповідання дозвіл оселитись у своїх європейських провінціях і громадянство.
Коментарі
Дивіться також
• Падіння Візантійської імперії, 1453
• Влад Дракула — господар Валахії, 1456
• Помер Сулейман Пишний, 1566
• Молодотурецька революція, 1908