сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Падіння Центральної Ради
Сприяючи планам Української Народної Громади, яка у своїх лавах об'єднувала землевласників і військових і відкрито відстоювала необхідність встановлення в Україні влади, здатної вивести країну з безладдя та анархії, 28 квітня 1918 року командування австро-німецьких військ зупинило засідання Центральної Ради, яка саме обговорювала проект конституції УНР.
На обкладинці: Перший Генеральний секретаріат Центральної ради. Стоять (зліва направо): П. Христюк, М. Стасюк, Б. Мартос. Сидять: І. Стешенко, Х. Барановський, В. Винниченко, С. Єфремов, С. Петлюра. Київ, липень 1917 рік
20084
Україна
Володимир Лук'янюк
Після підписання на початку лютого 1918 року Берестейського сепаратного мирного договору із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією, який був також підтриманий Радянською Росією, більшовицькі війська були виведені з України і на початку березня уряд Української Народної Республіки повернувся з Вінниці до Києва, а більша територія країни була окупована автро-німецькими військами. Свої основні зусилля Центральна Рада спрямувала на підготовку конституції, затвердження якої планувалось 29 квітня. При цьому, відсутність дієздатного адміністративного апарату і особисті протиріччя між членами Центральної ради, завадили їй нормалізувати обстановку в Києві і в регіонах, що викликало невдоволення як населення, так і представництву окупаційного командування.
Рівень корупції і бандитизму був такий, що 26 квітня командування німецько-австрійських військ видало указ, згідно з яким усі кримінальні злочини на території України вибірково могли підлягати німецькому військово-польовому суду при збереженні паралельної роботи української правової системи, 27 квітня воно роззброїло дві українські Синіх дивізії ("синьожупанників"), а 28 квітня 1918 року заблокувало роботу Центральної Ради і заарештувало двох міністрів на її засіданні. Наступного дня генерал-лейтенант Павло Скоропадський, на той час голова Української Народної Громади, на Хліборобському конгресі був обраний гетьманом України.
У ніч з 29 на 30 квітня прихильники гетьмана захопили приміщеннями генеральних секретарств (міністерств) у військових та внутрішніх справах, а також Державний банк. 30 квітня Павло Скоропадськи видав "Грамоту до всього українського народу", згідно з якою розпускались Мала і Центральна Рада, міністерства і земельні комітети. Більшість партій та військових частин зайняли нейтральну позицію до гетьманців, тому переворот стався практично без пострілів і крові. Він був визнаний рядом європейських держав, включаючи Російську Федерацію, і проіснував до листопада, коли був повалений Українським Національним Союзом, до складу якого увійшли колишні члени Центральної Ради.
26 квітня 2014 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Україна
Європа
Нова історія

Головні події 28 квітня

#ЦейДень
Все про 28 квітня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left27 квітня
29 квітняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward