Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Квітнева
революція в Афганістані
27 квітня 1978 року військові частини, які знаходились під впливом Народно-демократичної партії Афганістану, за підтримки танків та авіації захопили Кабул і усунули від влади першого президента країни Мухаммеда Дауда. Через кілька днів Афганістан було проголошено демократичною республікою на чолі із Головою Революційної ради Нур Мухаммедом Таракі і взято курс на побудову соціалізму.На обкладинці: Принц з пуштунської династії Баракзай, прем'єр-міністр (1953-63, 1973-77), перший президент (1977-78) Афганістану Мухаммед Дауд Хан. 1973 рік
9241
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Монархія в Афганістані була повалена у ніч з 16 на 17 липня 1973 року, коли генерал Мухаммед Дауд Хан вчинив державний переворот, усунувши від влади свого двоюрідного брата короля Захір Шаха з пуштунської династії Баракзай, що півтора століття правила країною. Очоливши всі найвищі державні посади, розпустивши парламент і заборонивши діяльність опозиційних політичних партій, Дауд сформував авторитарний режим, який під гаслами «народної революції» провів земельну реформу і часткову націоналізацію приватних компаній та банків. Протягом наступних трьох років Дауд придушив кілька заколотів, організованих правими консервативно-клерикальними колами, колишніми офіцерами монархічного режиму та радикальними ісламістами.

14 лютого 1977 року була прийнята нова конституція Афганістану і Мухаммед Дауд став її першим президентом, а також головою єдиної легальної політичної сили — Партії національної революції. Його спроба сформувати однопартійну політичну систему і переслідування своїх колишніх послідовників та прихильників співпраці з СРСР привели до формування опозиційних рухів, найсильніший з яких очолила Народно-демократична партія Афганістану (НДПА), котра брала активну участь в перевороті 1973 року. 19 квітня 1978 року похорони убитого діяча НДПА перетворились у багатотисячну антиурядову демонстрацію, що дало привід режиму заарештувати більшість лідерів партії, включаючи колишніх депутатів Бабрака Кармаля, Хафізуллу Аміна та засновника НДПА Нур Мухаммеда Таракі.

У відповідь на репресії, близько 10 ранку 27 квітня 1978 року військові частини, які знаходились під впливом фракції «Хальк» Аміна, зайняли центр Кабула. Використовуючи танки та авіацію, вони до вечора здолали опір президентської гвардії і після захоплення розбомбленого королівського палацу Арг вбили Мухаммеда Дауда та близько 20 членів його родини, включаючи його п'ятьох дітей. У наступні дні було повністю придушено спротив вірних уряду військ і вбито найближчих прихильників колишнього президента з числа міністрів і вищих воєначальників.

30 квітня 1978 року Афганістан було проголошено демократичною республікою на чолі із Головою Революційної ради Нур Мухаммедом Таракі і його заступником Бабраком Кармалем. Проголосивши курс на побудову демократичного суспільства, 7 грудня 1978 року Афганістан уклав із СРСР «Договір про дружбу, добросусідство та спіробіництво» тривалістю 20 років.

Здійснювані Таракі соціально-економічні антифеодальні реформи та революційна ревізія ісламу привели до формування як в самому Афганістані, так і в сусідньому Пакистанні різноманітних озброєних опозиційно налаштованих загонів, ряд яких з весни 1979 року стали здійснювати спроби захоплення влади в різних провінціях країни. 16 вересня 1979 року прем'єр-міністр Афганістану Хафізулла Амін вчинив другий державний переворот — звинувативши Таракі в організації замаху на себе, він домігся його виключення з НДПА і відсторонення з посади голови Революційної ради та арешту, а 9 жовтня 1979 року Таракі був задушений подушкою офіцерами особистої охорони Аміна.

«Ми хочемо очистити іслам в Афганістані від тягаря й бруду поганих традицій, забобон і помилкових вірувань. Після цього у нас залишиться тільки прогресивний, сучасний і чистий іслам» — Нур Мухаммед Таракі

Підтвердивши незмінність курсу на побудову соціалізму, Амін розпочав нову хвилю репресій проти духовенства та прихильників колишнього режиму, які лише поглибили розкол в партії та ще більше активізували збройну опозицію. Це викликало невдоволення радянського керівництва, яке 12 грудня 1979 року прийняло таємне рішення про заміну Аміна на більш прогнозованого керівника і введення до Афганістану радянських військ, перекидання яких повітрям почалось 24 грудня. Через три дні близько 700 бійців радянського спецназу і десантників, одягнених в афганську форму, штурмом взяли кабульський палац Тадж-Бек, під час якого Хафізулла Амін був убитий.

Наранок по кабульському радіо прозвучало заздалегідь записане звернення Бабрака Кармаля про зміну керівництва країною. Усунутий ще за правління Таракі з усіх державних постів за підозрою в антиурядовій змові, він прибув на батьківщину з Ташкента наступного дня разом з радянськими військами і до кінця року проживав на околиці Кабула під охороною КДБ.

1 січня 1980 року генсек ЦК КПРС Леонід Брєжнєв привітав Бабрака Кармаля з обранням на всі три вищі посади в Афганістані — прем'єр-міністра, голови Революційної ради та Генерального секретаря ЦК НДПА.

Останки першого президента країни Мохаммеда Дауда Хана, членів його сім'ї і урядовців, убитих під час Квітневої революції, були виявлені в 2008 році в одному з масових поховань на околиці Кабула спеціальною комісією, яку призначив 4-й президент Афганістану Хамід Карзай.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 24 квітня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі