Роберт Оуен народився в 1771 році в маленькому містечку Ньютаун (Вельс) в сім'ї дрібного крамаря. Не отримавши систематичної освіти, він з дев'яти років почав працювати і у двадцять став співвласником невеликої бавовняної мануфактури в Манчестері. Вдало одружившись, в 1799 році Оуен став співвласником і керуючим текстильної фабрики свого тестя. Будучи прихильником ідеї соціальної рівності і гармонізації людських стосунків, на прикладі своєї фабрики запровадив принципово нові відносини між роботодавцем і найманими працівниками. У перше десятиліття XIX століття його фабрика стала знаметию в Англії завдяки не лише комерційному успіху, але й високому добробуту її робітників.
Переконавшись, що власний приклад і слово не спонукає до наслідування, Оуен почав агітацію за зміну фабричного законодавства і створення виробничих асоціацій, завдання яких, за словами Оуена, «полягало в організації загального щастя при посередництві системи єдності і кооперації, заснованої на загальній любові до ближнього та істинному пізнанні людської природи».
У 1824 році Оуен отримав пропозицію придбати 30 тисяч акрів землі в штаті Індіана, яка належала релігійні громаді, що переїжджала на Захід. Місце було обжите і мало невеличке поселення. Того ж року Оуен із 22-річним старшим сином виїхали до США і в січні 1825 року підписали угоду з придбання землі, перейменувавши поселення в «Нову гармонію» і публічно закликали всіх бажаючих приєднатися до нової колонії.
27 квітня 1825 року близько восьмисот поселенців комуни прийняли конституцію, в якій комунари зобов'язались інвестувати власні кошти під процент в частці підприємств, надавати послуги в обмін на придбання товарів у місцевих магазинах, а ті, хто не хотів чи не міг працювати, мав право купувати послуги і товари за готівку; було також сформовано орган місцевого саморядування у кількості семи осіб, які опікувались своїми міністерствами — освітою, наукою, літературою, економікою, торгівлею, сільським господарством.
У червні Оуен вернувся до Шотландії, де продав свою частку у підприємствах, створив спеціальний фонд для підтримки дружини і двох дочок, які відмовились їхати в США, і разом з іншими трьома синами та ще двома дочками повернувся в комуну. Будучи хорошим пропагандистом, Оуен зумів переконати ряд американських бізнесменів вкласти гроші в його проект, а також залучив до комуни педагогів-новаторів та прогресивних молодих художників. Комуна стала швидко поповнюватись новими членами, що привело досить скоро до конфліктів — це стосувалось у першу чергу розподілу суспільних благ між працюючими і непрацюючими. Крім того в місті з'явилось багато авантюристів і люмпенізованого люду, що привело до нестачі житла, кваліфікованих працівників і дефіциту товарів.
У лютому 1826 року була затверджена нова конституція, заснована на принципах рівності в правах і обов'язках, свободі слова, турботі про здоров'я і підкоренні законам США. Проте не існувало механізмів впровадження і контролю за дотримання цих ідеалів і комуну стали залишати окремі невдоволені. В середині 1826 року з «Новох гармонії» вийшли кілька груп людей, які забажали забрати вкладені кошти. Це значно підірвало і без того нестійкий устрій комуни. Нова реорганізація у вигляді третьої конституції не врятувала ситуацію, і в середині 1827 року, після ряду конфліктів за земельні ділянки, «Нова гармонія» фактично перестала існувати.
Щоб виплатити компенсації невдоволеним, Оуен із власних коштів виділив 200 тисяч доларів, а його сини продали свої частки в британських підпиємствах. Процес урегулювання питань власності тривала до 1829 року, а Оуен ще в 1827 році передав всю свою власність у комуні своїм синам в обмін на річну ренту в розмірі 1,5 тисячі доларів і у 1829 році виїхав на батьківщину.
В Англії Роберт Оуен організував нові проекти, як-то «Біржа трудового обміну», загальнодержавна профспілка, ще одну комуну, які також закінчилися провалом. Намагання впровадити соціалістичні методи розподілу і обміну товарів, кооперацію і колективне протистояння роботодавцям при нехтуванні політичною боротьбою не виправдали сподівань і привели Оуена практично до банкрутства.
Після 1834 року і до своєї смерті в 1858 році Оуен відійшов від активного громадського життя, видавав журнали, писав статті, продовжуючи пропагувати свої погляди.
Роберт Дейл Оуен, старший син Роберта Оуена, став соціальним реформатором і був обраний до палати представників США в 1843 році. Його брат Вільям Оуен вів бізнес «Нової гармонії» до своєї смерті в 1842 році і був одночасно керівником місцевого відділення банку штату Індіана. Із середовища інтелектуалів і митців, які брали у часть в житті комуни, вийшов ряд видатних вчених-геологів, педагогів і художників державного масштабу. Зокрема Річард Оуен і його молодший брат Девід Дейл Оуен, які працювали в комуні вчителями, прославились на ниві геології — Девід став головним геологом штату, а Річард — професором природничих наук в Університеті штату Індіана, де його іменем названо навчальний корпус.
Коментарі
Дивіться також
• Паризька комуна, 1871
• Курс на побудову комунізму, 1959
• Самогубство членів комуни Джима Джонса, 1978