Як вважається, в основу подій свого роману англійський письменник Даніель Дефо поклав реальні події, які трапилися із шотландським моряком Александром Селкірком. У 1703 році той приєднався до експедиції легендарного англійського капера і письменника Вільяма Дампіра, який з дозволу королеви Великобританії Анни Стюарт здійснював напади на іспанські кораблі в Атлантичному і Тихому океанах. Маючи запальну натуру, 27-літній Селкірк постійно конфліктував з капітаном судна «Сенк пор», на якому він служив боцманом. Після чергової сварки Селкірка було висаджено на острів Мас-а-Тьєрра (архіпелаг Хуана Фернандеса — 640 км на Захід від узбережжя Чилі) в Тихому океані.
Після повернення на батьківщину історія життя і порятунку Александра Селкірка набула великого поширення і, очевидно, надихнула Дефо на створення роману «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років в повній самотності на пустельному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим», який вийшов друком у Лондоні 25 квітня 1719 року.
Книга Дефо виявилась настільки популярна, шо до кінця року була перевидана ще три рази і того ж таки року вийшло друком два продовження роману під назвами «Подальші пригоди Робінзона Крузо» і «Серйозні роздуми Робінзона Крузо», а імена двох головних героїв — Робінзон і П'ятниця — стали називними.
Сьогодні роман «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» вважається чи не першим англійським романом і належить до найбільш видаваних книг різними мовами світу, давши назву цілому жанру літератури «Робінзонада» про виживання людей на безлюдних землях.
Через кілька місяців після прибуття до Англії Олександр Селкірк повернувся до свого звичного стилю життя — в 1713 році він був ув'язнений за збройний напад, після відбуття покарання за який знову найнявся моряком на судно, на борту якого й помер 13 грудня 1721 року від жовтої лихоманки.
У 1966 році острів, на якому Олександр Селкірк прожив понад чотири роки, названо островом Робінзон Крузо, а невеликий острівок поблизу — іменем Александра Селкірка.