Штучні канали в районі Суецького перешийку, що сполучає Африку і Азію, створювались ще в античні часи — за правління Птолемеїв вони сполучали місцеві озера з Червоним морем і Нілом. З часом ці канали зникли від природних катаклізмів або були засипані. У 15 столітті у Європі обговорювалось питання будівництва каналу через Суец, щоб скоротити 7000-кілометровий морський шлях з Європи до Азії навкруги Африки.
Проте перші роботи з практичної реалізації цього проекту почались лише в кінці 18 століття, коли Єгипет був окупований Францією і Наполеон Бонапарт особисто проінспектував залишки античних каналів. Французи продовжували дослідницькі роботи, і у 1854 році Фердинанд Лессепс, колишній французький консул в Каїрі, підписав секретну угоду з турецьким губернатором Єгипту Саїд-пашою про будівництво каналу через Суецький півострів та право на його експлуатацію потягом наступних 99 років. До 1856 року інтернаціональною групою інженерів був виконаний проект робіт, реалізація котрого була покладена на спеціально створену "Компанію Суецький канал" за рахунок фінансових капіталовкладень банківського дому Ротшильдів.
Будівництво розпочалось 25 квітня 1859 року силами місцевих робітників, залучених до ручних землекопальних робіт. Лише згодом з'явились будівельники з Європи з відповідною інженерною технікою. Однак важкі умови праці і епідемія холери не дали можливість завершити зведення каналу вчасно, і лише 17 листопада 1869 році, на чотири роки пізніше запланованого терміну, Суецький канал був урочисто відкритий для судноплавства.
З самого початку він був глибиною до 8 метрів, шириною по дну — 24 метри і по поверхні води — 70-100 метрів. За перший рік після відкриття по каналу пропливло лише близько 500 суден, і тільки в 1876 році, коли Велика Британія стала основним акціонерним власником каналу, він був реконструйований і став одним із найзавантаженіших транспортних маршрутів.
У 1956 році Суецький канал був націоналізований Єгиптом і з тих пір декілька разів закривався для судноплавства через арабо-ізраїльські війни. Сьогодні по ньому щоденно пропливає близько 50 суден і перевозиться до мільйона тон вантажів.
ВІД ПЕРШИХ ГРОМАД ДО ПЕРШОЇ ІМПЕРІЇ
Коментарі
Дивіться також
• Націоналізація Суецького каналу, 1956
• Зведено Асуанську плотину, 1970