Одинадцята
Російсько-турецька війна
24 квітня 1877 року під приводом захисту балканських християн і слов'ян від утисків та переслідування Османською імперією Росія оголосила їй війну, яка закінчилась через рік підписанням Сан-Стефанського мирного і Берлінського договорів. За ними Порта була змушена визнати незалежність Румунії, Сербії та Чорногорії, надати статус автономії Болгарії та Боснії і Герцоговині.
25288
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Після поразки у Кримській війні 1853-1856 років за Паризьким договором Росія втратила Чорноморський флот, протекторат над Молдавією і Валахією, що значно ослабляло її позиції на Балканах. Єдиним її серйозним союзником у Європі залишилась Пруссія, яку Росія дипломатично підтримала у Франко-прусські війні. Неготовність Франції до її проведення привела до поразки і 18 січня 1871 року у Дзеркальному залі Версальського палацу під Парижем король Прусії був проголошений німецьким імператором Вільгельмом І, що символізувало об'єднання всіх німецьких земель (без Австрії) в єдину національну державу — Німецьку імперію.

Це підсилило позиції Німеччини і завдяки старанням її канцлера Отто фон Бісмарка Росія домоглась права володіння Чорноморським флотом, проте союзницькі зобов'язання Австрії і Великобрританії перед Османською імперією в разі нападу на неї залишались в силі. Антитурецьке повстання в Боснії і Герцоговині 1875 року привело до Сербо-турецької війни, в якій Сербія за три місяці зазнала нищівної поразки. Під тиском Росії, котра добровольцями і зброєю підтримувала Сербію, Османська імперія уклала спочатку перемир'я, а 28 лютого 1877 року — мирний договір.

Для вирішення конфліктних питань на Балканах за ініціативою Росії в Константинополі була скликана конференція ведучих європейських держав, яка виробила проект територіально-адміністративних змін в регіоні. Османська імперія його відкинула і через тиждень, 24 квітня 1877 року, скориставшись як приводом антитурецьким повтанням у Болгарії, Росія оголосила Туреччині війну. Її тут же підтримала Австро-Угорщина, а також Об'єднане князівство Молдови і Валахії, яке погодилось пропустити російські війська через свою територію. Завдяки цьому російська армія досить швидко форсувала Дунай, захопила Шипкинський перевал і після п'ятимісячної облоги примусила турецьку армію до капітуляції в Плевені (Болгарія), а в січні наступного року — в Адріанополі, за кількадесят кілометрів від Стамбула.

Розрахунок Росії на те, що Великобританія не встигне вчасно надати допомогу Османській імперії не виправдався і в лютому 1878 року британська ескадра увійшла в Мармурове море. Це змусило уряд Олександра II погодитись на підписання 3 березня 1878 року в Сан-Стефано, передмісті Стамбула, попереднього мирного договору. За його умовами Росія отримала південну частину Бесарабії (всупереч попередній угоді з Румунією). Туреччина визнала незалежність Об'єднаного князівства Молдови і Валахії, Чорногорії і Сербії, а також зобов'язувалась надати самоуправління Боснії і Герцеговині. Крім того створювалась автономна держава Велика Болгарія, в якій терміном на два роки залишались російські війська.

У червні-липні 1878 року за ініціативи Австро-Угорщини та Великобританії був скликаний Берлінський конгрес, який завершив Російсько-турецьку війну і виявився для Росії провальним, — завдяки їх активній позиції та відмови Німеччини підтримати Росію у питанні незалежності Болгарії вона була змушена вивести з неї війська, а сама Болгарія втрачала третину своєї території.

Невдоволення балканських країн Сан-Стефанським договором і Берлінським трактатом привело до двох Балканських воєн у 1912-13 роках, в ході яких Османська імперія втратила майже всі свої володіння в Європі, а окупація з подальшою анексією Боснії і Герцоговини Австро-Угорщиною не зняла напруженості в регіоні, конфлікти в якому стали приводом до Першої світової війни.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 20 травня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 24 квітня

Падіння Трої

1184 до н.е.
#ЦейДень

Все про 24 квітня

Події, факти, персоналії

Ужгородська унія

1646

Геноцид вірмен у Туреччині

1915

Великоднє повстання

1916

Взяття Сімферополя українськими військами

1918