сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Падіння Константинополя
13 квітня 1204 року війська учасників Четвертого хрестового походу після тривалої облоги захопили Константинополь і розгромили місто. Після падіння Константинополя на Балканах виникли нові держави хрестоносців, найбільша з яких, Латинська Римська імперія, проіснувала до 1261 року, а влада візантійських імператорів збереглась лише в Малій Азії.
19727
Війни
У 1198 році християни зробили кілька невдалих спроб відвоювати Єрусалим. Для відновлення авторитету римської церкви папа Інокентій III розпочав підготовку до Четвертого хрестового походу. У своєму посланні про хрестовий похід папа обіцяв усім лицарям, які будуть брати участь у війні за Святу землю, звільнення від податкової повинності, списання всіх боргів, збереження і недоторканність майна. Це послання привернуло увагу величезної кількості бідняків і боржників, які планували поправити своє становище за рахунок походу.
Ватажки війська хрестоносців звернулися до Венеції, що мала найкращий військовий і транспортний флот, з проханням перевезти їх армію в Єгипет. У 1201 році дож Венеції Енріко Дандоло підписав з послами хрестоносців договір, за яким Венеція приєднувалася до участі в хрестовому поході і зобов'язувалася перевезти 4500 лицарів, 9000 зброєносців та 20000 піхотинців за умови сплати 85 тис. марок сріблом. Однак до середини червня наступного року необхідна сума зібрана не була і похід вивився під загрозою зриву. Тоді на прохання дожа, який обіцяв компенсувати частину необхідної суми, хрестоносці захопили та розорили угорське місто Задар і почали підготовку походу на Візантію, торговельну суперницю Венеції.
Ці настрої знайшли підтримку не лише у французьких та німецьких феодалів, але й у папи римського, стосунки якого з Константинопелем були вкрай напружені через відмову імператора Ісаака II підтримати учасників Хрестового походу. Початковий план походу був змінений і для нападу на Константинополь був знайдений формальний привід - там відбувся черговий двірцевий переворот, в результаті якого імператор Ісаак II з династії Ангелів, був повалений, осліплений і кинутий до в'язниці, а його син Олексій звернувся по допомогу до хрестоносців.
До візантійської столиці судна хрестоносців підійшли влітку 1203 року. По договору з Венецією воєнний флот Візантії був скорочений до мінімуму і не зміг захистити місто з моря. 5 липня венеціанські галери увійшли в бухту Константинополя, лицарі висадилися на берег і взяли місто в облогу. Через два тижні імператор Олексій III, брат скинутого Ісаака II, втік з міста. Скинутий Ісаак II був звільнений з в'язниці і відновлений як імператор. Це аж ніяк не влаштовувало хрестоносців, бо вони тоді втрачали величезні гроші, обіцяні їм сином Ісаака, Олексієм. Під тиском хрестоносців Олексій IV був оголошений співправителем батька і їх правління тривало близько п'яти місяців. Олексій докладав усіх зусиль, щоб зібрати потрібну для розплати з хрестоносцями суму, так що населення неймовірно страждало від поборів.
Положення в столиці робилося все більш напруженим і в січні 1204 році в Константинополі назрів бунт городян. На думку ватажків хрестоносців, настав вдалий момент для захоплення візантійської столиці. Після ряду невдалих спроб 9 квітня хрестоносцям вдалося увірватися в Константинополь. Однак вони не зуміли закріпитися в місті, і 12 квітня атака відновилася. За допомогою штурмових драбин передова група атакуючих підійнялася на фортечну стіну. Інша група зробила пролам на одній з ділянок стіни, а потім розбила кілька фортечних воріт, діючи вже зсередини. У місті почалася пожежа, що знищила дві третини будівель. Опір візантійців було зламано. Вранці 13 квітня 1204 року в Константинополь вступив глава війська хрестоносців італійський князь Боніфацій Монферратський.
Те, що не згоріло, було розграбоване у пошуках золота, срібла, коштовностей; протягом перших днів було вбито понад 2 тисячі жителів, у пожежах були знищені цінні пам'ятки античної культури і літератури. Католицьке духовенство займалося переважно пошуками священних реліквій; їх було вивезено таку кількість, що, зокрема у Франції король Людовик IX Святий збудував у Парижі для них спеціальний релікварій Сент-Шапель. Венеціанцям, крім іншої здобичі, дісталися знамениті чотири бронзових коня, вивезених у свій час імператором Августом з Олександрії до Рима; їх розмістили у Венеції, де вони знаходяться й досі.
9 травня новим імператором був проголошений Балдуїн Фландрський , що поклало початок формуванню цілої плеяди «латинських» держав на захоплених хрестоносцями територіях - восени 1204 року комітет з 24 представників військ хрестоносців підписали Договір про поділ Візантійської імперії. До цього часу населення Константинополя скоротилось удесятеро - до 50 тисяч.
Константинополь був відвойований візантійцями в 1261 році після чого Латинська імперія припинила своє існування, однак це не врятувало Візантійську імперію від занепаду.
«Цей день в історії» © 2001-18. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Релігія
Європа
Середньовіччя

Головні події 13 квітня

#ЦейДень
Все про 13 квітня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left12 квітня
14 квітняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward