Виходець з родини китайських емігрантів, Лі Куан Ю отримав англійську освіту в колонії Сінгапур, де закінчив коледж, а потім у Великій Британії, звідки у 1949 році повернувся на батьківщину з дипломами правника та економіста Кембриджа та Лондонської школи економіки.У 1954 році він став одним із співзасновників просоціалістичної партії Народна дія (ПНД), з якою через п'ять років переміг на перших після отримання Сінгапуром незалежності виборах і у віці 36 років став першим прем'єр-міністром Сінгапура.
З часом у загалом соціалістично орієнтованої ПНД сформувалось більш радикальне ліве крило, яке Лі Кван Ю звинуватив у симпатіях комуністам, зв'язках із індонезійською розвідкою та спробі повалення уряду. У 1961 році за його розпорядженням були проведені масові арешти політичних і профспілкових діячів лівого спрямування, яких на підставі закону про безстрокове затримання ув'язнили на тривалий час без рішення суду. Небезпека приходу до влади комуністів змусила уряд Сінгапуру піти на переговори з Малайською Федерацією і об'єднатись 16 вересня 1963 році в єдину державу Федерація Малайзія, яка розпалась через два роки через політичні і расові конфлікти між китайською меншістю і малайцями, для підтримки яких уряд проводив політику т. зв. позитивної дискримінації, за якою малайцям надавалось більше привілеїв з метою вирівняти дисбаланс в економічній сфері, в якій китайська меншість мала домінуюче положення.
Відмовившись від ідей соціалістичного спрямування, Лі Куан Ю віддав перевагу прагматичним довгостроковим ліберальним соціально-економічним заходам і розпочав реформи із розвитку обробної промисловості та туризму, що дало можливість подолати хронічне безробіття та досягти стабільного зростання, а ставка на залучення в країну транснаціональних корпорацій дозволила закласти основи світових стандартів у бізнесі, банківській сфері та інфраструктурі.
Для запобігання будь-яким проявам націоналізму і расизму, політичного чи релігійного екстремізму, Лі Куан Ю запровадив авторитарні методи правління та обмеження громадянських свобод, що в поєднанні із незалежною судовою системою британського зразка та ліберальним податковим законодавством дало можливість з початку 1970-х років залучити в Сінгапур великі іноземні інвестиції, завдяки яким в країні розвинулись високоточне виробництво, нафтова та металургійна промисловість, котрі за десятиліття перетворили Сінгапур на експортрера електроніки, машинобудування і зробили його світовим фінансовим центром.
Лі Куан Ю приводив свою партію до перемоги на виборах вісім разів і залишався прем'єр-міністром Сінгапуру до 1990 року, коли перейшов на посаду старшого міністра, залишаючись другою людиною в уряді протягом наступних 14 років. У 2004 році, коли прем'єр-міністром Сінгапура став його старший син, для Лі Куан Ю була створена посада міністра-наставника, на якій він перебував до 2011 року, коли партія Народна дія вперше за понад 50 років програла парламентські вибори.
У лютому 2015 року Лі Куан Ю був госпіталізований із запаленням легень і помер 23 березня 2015 року у віці 91 року. Після кремації 29 березня він був похований на місцевому кладовищі з найвищими державними почестями, артилерійським салютом та почесним прольотом військової ескадрильї.
Коментарі
Дивіться також
• Смерть Ден Сяопіна, 1997
• Помер Августо Піночет, 2006
• Померла «Залізна леді», 2013