Альберт Ейнштейн народився в нерелігійній єврейській сімї в Ульмі (королівство Вюртемберг) в Німецькій імперії 14 березня 1879 року. Дитинство провів у Німеччині, Італії та Швейцарії, де в 1900 році закінчив Федеральну вищу технічну школу. У 1902 році отримав швейцарське громадянство, в 1905 році здобув ступінь доктора наук і написав ряд робіт, які принесли йому світове визнання.
У 1909 році Ейнштейн став професором Цюріхського університету, в 1911 — Німецького університету в Празі, а з 1914 року — Берлінського університету. Цього ж року він поновив німецьке громадянство і практично закінчив роботу над загальною теорією відносності, яка була остаточно сформульована 36-літнім Ейнштейном в 1915 році і опублікована 20 березня 1916 року.
На відміну від теорії гравітації Ньютона загальна теорія відносності Ейнштейна розглядає викривлення в просторі-часі (чотиривимірному просторі) і придатна для опису гравітаційної взаємодії тіл, що рухаються зі швидкостями близькими до швидкості світла. Її також можна застосовувати у випадку сильних гравітаційних полів, що виникають, наприклад, поблизу нейтронних зір.
Теорія Ейнштейна відкрила шлях до побудови теорії Всесвіту — космології, дала можливість передбачити гравітаційне відхилення світла та існування чорних дір (області простору, з якої не може виходити ні матерія ні інформація), які згодом знайшли експериментальне підтвердження, пояснити особливості орбіти Меркурія.
За дуже невеликий час загальна теорія відносності Ейнштейна стала практично загальновизнаним фундаментом сучасної фізики. Однак Нобелівська премія з фізики (1922 р.) була присуджена йому за теорію фотоефекту, оскільки на думку багатьох теорія Ейнштейна була надто революційною.
У 1933 році, після приходу до влади у Німеччині фашистів, Альберт Ейнштейн емігрував до США, зайняв посаду професора в Прінстоні, де займався процесами космогонії і працював над єдиною теорією поля. У 1950 році Ейнштейн опублікував свою єдину теорію поля, в якій намагався з єдиної позиції пояснити гравітаційні та електромагнітні явища і процеси. Ця праця була визнана вченими як повний провал, однак не похитнула авторитет Ей1нштейна як видатного фізика сучасності. Серед багатьох почестей, наданих Ейнштейну, була пропозиція стати президентом Ізраїлю, яку він отримав, але не прийняв в 1952 році.
Помер Альберт Ейнштейн 18 квітня 1955 року від аневризми аорти в госпіталі у Прінстоні (штат Нью-Джерсі) у віці 76-и років.
понад
20 ТИСЯЧ СЛІВ
чужомовного походженняКоментарі
Дивіться також
• Народився Альберт Ейнштейн, 1879
• Лист Ейнштейта Рузвельту, 1939
• Правила життя Альберта Ейнштейна