В ході революції Хсян-Т'юнг, останній китайський імператор (з 1908 року), офіційно зрікся престолу — в Китаї закінчилось 267-річне правління Маньчжурської династії і двотисячолітнє імператорське правління. Влада в країні перейшла до Тимчасового уряду на чолі з президентом Сунь Ятсенем, а шестилітньому імператору, котрий взяв ім'я Генрі Пу І, було дозволено залишатись в імператорському палаці в Пекіні і призначено солідну державну пенсію.
У 1924 році Генрі Пу I був змушений емігрувати з країни, в 1932 році, після окупації Маньчжурії японцями, очолив уряд маріонеткової держави Маньчжоу-Го, а з 1934 року, після проголошення Великої Маньчжурської імперієї, роки правив як імператор під іменем К'янг Те. Влітку 1939 року територіальні суперечки Маньчжурії і Монгольської Народної Республікою привели до зіткнень біля Халхін-гола між радянсько-монгольськими і японо-маньчжурськими військами.
8 серпня 1945 року на виконання рішень Ялтинської конференції СРСР оголосив Японії війну і атакував Маньчжоу-Го з території Зовнішньої Монголії та Зовнішньої Маньчжурії. Після арешту радянським властями Генрі Пу утримувався в таборі для військовополонених під Хабаровськом, давав свідчення на Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу в Токіо. В 1950 році він був переданий Китайській Народній республіці і засуджений на довічне ув'язнення, але в 1959 році амністований Мао Дзедуном і решту свого життя пропрацював в Пекіні як звичайний службовець.
В 1945-48 роках територія Маньчжурії була Радянським Союзом передана китайським комуністам і стала головною базою Народно-Визвольної Армії Китаю, яка вела війну з Чан Кайши за владу в Китаї.
Коментарі
Дивіться також
• Синьхайська революція, 1911
• Різанина в Нанкіні, 1937
• Битва на ріці Халкін-Гол, 1939
• Міжнародний трибунал для Далекого Сходу, 1948
• Корейська Народно-Демократична Республіка, 1948
• Китайська народна Республіка, 1949
• Китайська Республіка Тайвань, 1949