Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Популярна стаття
Катинська трагедія
5 березня 1940 року в Москві на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) вищим керівництво СРСР на чолі зі Йосифом Сталіним було прийнято рішення про знищення близько 14 700 польських офіцерів, інтернованих у 1939 році під час розділу Польщі за пактом Ріббентропа-Молотова. Перше масове поховання більше 4 тисяч вбитих військовополонених було знайдене німцями поблизу села Катинь.
57370
Катастрофи
Володимир Лук'янюк
Восени 1939 року після окупації Польщі Червоною армією в якості військовополонених було заарештовано майже 30 тисяч поляків, більшість з яких складали військові. На основі постанови ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року всі вони як потенційні вороги радянської влади були засуджені до страти. Як показало наступне розслідування, у квітні-травні 1940-го за рішенням спеціальних "трійок" НКВС в Катинському лісі, Старобільському і Осташківському таборах (Тверська область, Росія), тюрмах Західної України і Білорусії було розстріляно 21 857 полонених поляків.
Доповідна записка Берії Сталіну, з пропозицією знищити польських офіцерів і підписами всіх членів Політбюро
Доповідна записка Берії Сталіну, з пропозицією знищити польських офіцерів і підписами всіх членів Політбюро
13 квітня 1943 року, в ході Другої Світової війни німцями у Катинському лісі поблизу Смоленська були виявлені масові поховання розстріляних НКВС польських офіцерів. В офіційному документі значилось, що в містечку Косогори, колишній радянській здравниці, розташованій за 16 кілометрвів на захід від Смоленська, виявили братську могилу 28 метрів завдовжки і 16 метрів шириною, в якій у 12 шарів були зариті 3000 трупів польських офіцерів. Вони були в повному військовому обмундируванні, деякі пов'язані, деякі із власними документами, і у всіх були пістолетні рани в потилиці. Створена за пропозицією Німеччини комісія Міжнародного Червоного Хреста підтвердила, що це справа рук радянських властей. Під час подальших розкопок були виявлені інші захоронення, які дозволили оцінити загальну кількість загиблих у 10 тисяч чоловік.
Для надання цьому жахливому злочину якомога більщого розголосу німецькими властями в Катинь були запрошені журналісти з нейтральних країн — Швеції, Щвейцарії, Португалії та Іспанії. Коли інформація про Катиньську трагедію дійшла до Лондона, польський емігрантський уряд, очолюваний генералом Владиславом Сікорським, зажадав від Сталіна роз'яснень. У відповідь з Москви надійшла нота, що уряд Радянського Союзу не вважає за можливе далі підтримувати дипломатичні відносини з урядом Польщі, який піддався на підлу гітлерівську провокацію. На вимогу поляків до Великобританії розірвати дипломатичні стосунки з Радянським Союзом прем'єр-міністр Черчілль відповів відмовою. А через кілька місяців, 4 липня 1943 року, генерал Сікорський загинув в авіакатастрофі поблизу Гібралтару.
Новий керівник польського уряду Станіслав Миколайчик не став роздмухувати дипломатичний конфлікт і найважливішу роль в розслідуванні Катинської трагедії зіграв польський журналіст Юзеф Мацкевич, який в роки війни проживав у Вільно (нині — Вільнюс). З дозволу німецьких властей він побував у Катині і провів власне розслідування, в якому йому максимально сприяли нацисти. Мацкевич встановив, що під Катинню було розсріляно не 10 тисяч чоловік, а близько 4 тисяч, і завищенна кількість була оголошена з пропагандистських міркувань. Згодом було встановлео, що гільзи, знайдені в похованнях, були з тих серій патронів, що поставлялися Німеччиною Радянському Союзу ще в 1920-х роках, за часів Веймарської республіки, так само як і використані катами пістолети типу «Вальтер» і «Парабелум», для яких ці патрони були призначені.
У датованому 10 червня 1943 року підсумковому звіті було вказано, що вдалося ексгумувати 4143 тіла, 2815 з яких вдалося ідентифікувати поіменно. Згідно з німецьким звітом, за весь період ексгумаційних робіт, з 29 березня по 7 червня 1943 року, в Катині було знайдено близько 1650 листів, 1640 листівок і 80 телеграм, отриманих в'язнями Козельського концтабору від своїх рідних і близьких або написаних, але чомусь не відправлених ними самими. Всі ці матеріали Юзеф Мацкевич опублікував у газеті «Щоденний вісник» 3 червня, за що комуністичне підпілля, діючи за вказівкою з Москви, заочно засудило його до ліквідації як зрадника і гітлерівського посіпаки.
В СРСР з самого початку заперечувалась причетність до злочинів у Катині. Навпаки, створена в 1944 році спеціальна комісія під керівництвом академіка Миколи Бурденка, дійшла висновку, що польські офіцери були розстріляні німцями. Цієї версії радянська пропаганда дотримувалась наступні 45 років і лише 13 квітня 1990 року Радянський Союз офіційно визнав свою відповідальність за убивство НКВС у 1940-у році в Катинському лісі та "... висловив глибокий жаль з приводу трагедії", назвавши її одним із найжорстокіших проявів сталінізму.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 03 березня 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Барака Обами
Правила життя
Правила життя Барака Обами
Катастрофи
Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 5 березня

#ЦейДень
Все про 5 березня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left4 березня
6 березняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward