Владислав II Ягайло — король Польщі
4 березня 1386 року в Кракові на престол Польщі зійшов чоловік Ядвіги Анжуйської Великий князь литовський Ягайло, який лише два тижні перед тим прийняв хрещення. За майже п'ятдесят років його правління Владислав II Ягайло хрестив Литву, приєднав до своїх володінь Галицьку Русь, домігся васальної залежності Молдовського князівства і перемогою над Тевтонським орденом зупинив німецьку експансію на Схід. На обкладинці: Лотаринзький хрест - основний елемент герба династії Ягеллонів
31900
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

По смерті великого князя Ольгерда престол Литовської держави успадкував його син Ягайло. Завдяки підтримці свого дядька Кейстута Гедиміновича, князя Трокайського, він зумів дати відсіч польсько-угорській експедиції і в 1379 році укласти перемир'я з королем Людовиком Анжуйським, після чого здолав своїх старших братів Андрій Полоцького і Дмитра Стародубського, які, програвшии боротьбу за владу, перейшли на службу до московського князя Дмитрія Івановича (у майбутньому — Донського). З ним Ягайло примирився після поразки свого союзника, претендента на золотординський престол Мамая, у Куликовській битві і на знак союзу уклав попередню угоду про одруження з дочкою московського князя Софією.

По материнській лінії Ягайло був прапраправнуком короля Данила Галицького. На момент його сходження престол у Литві, що мала площу біля 900 кв км, проживало близько 2 млн чоловік

Тим часом, прагнучи вийти з-під впливу Кейстута, 31 травня 1380 року Ягайло уклав таємну мирну угоду з великим магістром Тевтонського ордену Вінріхом фон Кніпроде, котра гаранувала безпеку лише його володінням на Сході Литви. Розцінена як зрада, вона стала приводом до громадянської війни, яка закінчилась вбивством Кейстута і примиренням Ягайла з його сином Вітовтом в 1384 році. Втрата союзника на Сході в особі Дмитрія Донського, який після спалення Москви Тохтамишем був змушений визнати васальну залежність від Золотої Орди, і поновлення німецької експансії на Заході Литви, змусило Ягайла шукати підтримки Польщі.

Перебуваючи також під загрозою з боку Тевтонського ордену і розчарована в унії з Угорщиною, польська шляхта по смерті Людовика Анжуйського відмовила у престолі його дочці королеві угорській Марії і 16 жовтня 1384 року коронувала на престол її 10-літню сестру Ядвігу Анжуйську. Надії на союз із Литвою покладали також римська курія і вище польське духівництво, які прагнули поширити католицтво у Великому князівстві Литовському, — 14 серпня 1385 року Ягайло в місті Крево за присутності польських послів видав спеціальну грамоту, якою взяв на себе зобов'язання на правах особистої унії приєднати до Польського королівства Велике князівство Литовське, прийняти католицтво і сприяти поверненню Польщі втрачених нею земель.

Реалізація Кревського договору почалась в 1386 році15 лютого у Кракові Ягайло прийняв хрещення, взявши собі нове ім'я Владислав, через три дні одружився з королем Польщі Ядвігою Анжуйською (чоловічий рід її титулу підкреслював, що вона є діючим монархом), а 4 березня коронувався на польський престол. Восени він приїхав у Литву, щоб охрестити її за католицьким обрядом, — намагаючись привернути литовську знать, 22 лютого 1387 року Ягайло дав їй привілей на «права і вольності» на зразок тих, якими користувалася польська шляхта, та звільнив маєтки католицького духовенства від усіх державних повинностей. Набагато більший опір новій вірі чинив литовський простолюд, проти котрого Ягайло був безжальним і наказав знищити язичницькі храми та образи паганських божеств.

У 1387 році за наказом Ядвіги Анжуйської була окупована Галицька Русь, раніше захоплена її батьком, через п'ять років Владислав II Ягайло здобув перемогу у війні проти Вітовта, змусивши його визнати себе васалом польського короля, а через два роки посадив на престол Молдовського князівства свого васала Стефана I Мушата. У 1410 році в ході Великої війни об'єднані війська Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського на чолі з Ягайлом і Вітовтом під Грюнвальдом завдали поразки Тевтонському ордену, зупинивши його експансію на Схід.

2 жовтня 1413 року у місті Городло (нині — Польща) між Владиславом ІІ Ягайлом та Вітовтом була укладена нова унія, якою литовські бояри були прийняті у гербовое братство польської шляхти, частина вотчинних прав на Литву була передана польській державі, а титул Великого князя Литви ставав елементом польського королівського титулу. Одночасно відмінялась дія Віленсько-Радомської унії 1401 року в частині інституту великого князя литовського — титул ставав спадковим і позбавляв польського короля права прямого управління Литвою.

По смерті Владислава II Ягайла у 1434 році на престол зійшов його син від четвертої дружини Софії Гольшанської дев'ятирічний Владислав III Варненчик. Він став другим у династії Ягеллонів, яка правила у Польщі, Чехії та Угорщині і згасла по чоловічій лінії зі смертю у 1572 році Сигізмунда II Августа, першого монарха Речі Посполитої.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 24 лютого 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 4 березня

Кирило Розумовський — останній гетьман України

1750
#ЦейДень

Все про 4 березня

Події, факти, персоналії

Герцогство Буковина

1849

Інавгурація Франкліна Рузвельта

1933

Загибель Ніла Хасевича

1952