Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Перше олімпійське
золото незалежної України
26 лютого 1994 року на XVII зимових іграх в Ліллехаммері 16-річна Оксана Баюл, що виступала у змаганнях з одиночного фігурного катання серед жінок, завоювала золоту олімпійську медаль, першу в історії незалежної України і єдину протягом наступних 20 років.На обкладинці: Оксана Баюл під час виступу на XVII зимових Олімпійських іграх в Ліллехаммері, 26 лютого 1994 року © Olympicchannel
25824
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Національний олімпійський комітет України був заснований 22 грудня 1990 року і до його остаточного визнання у вересні 1993 року Міжнародним Олімпійським Комітетом українські спортсмени вперше взяли участь в Олімпійських іграх у складі Об'єднаної команди колишніх республік СРСР — у лютому 1992 року на XVI Зимових змаганнях у французькому Альбервілі золоті медалі завоювали фігурист з Одеси Віктор Петренко і київський хокеїст Олексій Житник.

Через два роки Україна отримала право виступати під власним прапором і на XVII Олімпійських зимових іграх в норвезькому місті Ліллехаммер була представлена 37-ма спорсмена, що брали участь у змаганнях з 10 видах спорту. Першим її успіхом стала бронзова медаль у спринтерській гонці на 7,5 кілометри в біатлоні, завойована 23 лютого 1994 року житомирянкою Валентиною Цербе.

Цього ж дня у місті Хамар розпочались змагання з одиночного фігурного катання серед жінок. Україну на них представляли Людмила Іванова, Олена Ляшенко та Оксана Баюл.

Уродженка Дніпропетровська Оксана Баюл у 13 років залишилась круглою сиротою і, не маючи близьких родичів, за порадою свого колишнього наставника переїхала до Одеси, де жила спочатку в гуртожитку, а згодом — у квартирі свого нового тренера Галини Змієвської, тещі Олімпійського чемпіона 1992 року і прапоронсця української збірної в Ліллехаммері Віктора Петренка. У січні 1993 року 15-річна Баюл дебютувала на чемпіонаті Європи в Гельсинкі, зайнявши друге місце, того ж року сенсацйіно перемогла на чемпіонаті світу в Празі, а у січні 1994-го вдруге виборола срібну медаль на чемпіонаті Європи в Копенгагені.

Після виконання короткої програми на Олімпійських іграх у Ліллехаммері в змаганнях щ фігурного катання серед жінок лідирувала американка Ненсі Керріган, на другому місці була Оксана Баюл.

Попри травму, отриману напередодні другого дня олімпійських змагань, через яку довелось накладати на гомілку три шви і виходити на лід під знеболюючим, Оксана відмінно виконала довільну програму і за підсумком двох етапів змагань 26 лютого 1994 року стала першою Олімпійською чемпіонкою незалежної України.

Її перемога стала великою несподіванкою для всіх, у тому числі й організаторів змагань, у яких не виявилось запису українського гімну. Це привело до 45-хвилинної затримки церемонії нагородження, доки керівник української делегації фігуристів Людмила Михайловська не привезла власний запис із олімпійського селища.

У травні 1994 року Оксана Баюл разом із Віктором Петренком та Галиною Змієвською переїхали до США, де 15 років з перервами через проблеми з алкоголем виступала в комерційних шоу. Залишивши професійний спорт у 2010-у році, вона подала кілька судових позовів проти своїх колишніх партнерів і продюсерських компаній, з якими працювала, звинуваючи їх у фінансових махінаціях.

До 1998 року Оксана Баюл була наймолодшою (16 років 3 місяці і 10 днів) у світі олімпійською чемпіонкою із зимових видів спорту, до 2014-го — єдиною олімпійською чемпіонкою незалежної України із зимових видів спорту й станом на 2018 рік залишається наймолодшою за всі роки українською олімпійською чемпіонкою.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 12 січня 2013, востаннє оновлено 4 лютого 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі