сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
«Маніфест Комуністичної партії»
21 лютого 1848 року в Лондоні групою німецьких революціонерів-соціалістів «Комуністична ліга» опубліковано «Маніфест Комуністичної партії», що став наріжним каменем світового комуністичного руху, справивши величезний вплив на розвиток світової гуманітарної думки, і ліг в основу програми всіх комуністичних партій світу.
4101
Людина і суспільство
Лариса Якубова
Життєві шляхи палких шанувальників гегелівської філософії Карла Маркса та Фрідріха Енгельса зійшлися в Парижі в редакції німецької емігрантської газети «Форветс!» влітку 1844 року. На той час і Маркс, виходець з родини адвоката, і Енгельс, сім'я якого мала текстильний бізнес в Англії, були переконаними революціонерами, тісно співробітничали з соціалістами П'єром Прудоном, анархістом Михайлом Бакуніним, а також з чартистами та першою німецькою революційною організацією робітників-емігрантів - Союзом справедливих. Під впливом оточуючої реальності відбувся стрімкий відхід обох від гегелівського ідеалізму на позиції матеріалізму і комуністичного світогляду. 1847-1848 роки стали переломними не лише в їхньому житті, а й європейській історії.
Видатний за стилем та смисловим навантаженням зразок політичної риторики Карл Маркс та Фрідріх Енгельс написали доволі швидко за дорученням другого конгресу (29 листопада - 8 грудня 1847 року) таємної пропагандистської організації «Союз комуністів». На той час молодому 29-річному філософу Марксу, якому належить пріоритетність авторства «Маніфесту», перспективи майбутнього людства здавались зрозумілі повною мірою. Втім, вступивши до таємної організації, він мав на меті більш амбітну мету, сформульовану у попередній своїй знаковій роботі «Тези про Фоєрбаха» словами: «Філософи тільки по-різному пояснювали світ, але справа полягає в тому, щоб змінити його».
За початковим задумом «Маніфест Комуністичної партії» мав називатись «Проект комуністичного символу віри»
Концептуальна основа докорінної зміни вектору історичного розвитку людства та причини нагальності такого повороту, власне, і задекларовані в «Маніфесті Комуністичної партії», в першій частині якого Маркс та Енгельс змальовують широке тло історії людства, доводячи, що історія всіх суспільств була історією боротьби класів: «Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, гнобитель і гноблений перебували у вічному антагонізмі один до одного, вели невпинну, то приховану, то явну боротьбу, яка завжди кінчалася революційною перебудовою всього суспільства або загальною загибеллю класів, що вели між собою боротьбу». Доба капіталізму спростила класові суперечності, звівши соціальні суперечності у площину боротьби буржуазії і пролетаріату.
Другою знаменною рисою капіталістичного способу виробництва стала інтернаціоналізація і глобалізація історичних процесів, створення світового ринку, яке Маркс вважав поворотним моментом світової історії. Буржуазія зробила село залежним від міста, варварські і напівварварські країни - від цивілізованих країн, селянські за складом народи - від буржуазних народів, Схід - від Заходу. Буржуазний тренд став визначальним у світі.
«Національна відособленість і протилежності народів усе більше і більше зникають уже з розвитком буржуазії, зі свободою торгівлі, світовим ринком, з одноманітністю промислового виробництва і відповідних йому умов життя» - З «Маніфесту Комуністичної партії»
На зміну місцевій і національній замкнутості приходить глобальний зв'язок і взаємна залежність націй. Глобальні тренди захоплюють регіон за регіоном, закладаючи основи створення космополітичної культури. І лише буржуазія не припиняє безперервної боротьби проти решти національних загонів буржуазії. За цих обставин пролетаріат має завоювати політичне панування, піднятися до становища провідного класу, конституюватись як нація. Інструментом такої політичної динаміки мала стати комуністична партія, завдання якої полягало в політичному просвітництві та вихованні пролетаріату - класу, за яким, на думку Маркса, було майбутнє.
«Комуністи можуть виразити свою теорію одним положенням: знищення приватної власності» - З «Маніфесту Комуністичної партії»
В другій главі «Маніфесту» викладена програма переходу від капіталізму до комунізму, яка в найбільш стислому вигляді зводилася до наступного: використовуючи політичне панування, пролетаріат має відібрати у буржуазії капітал, централізувати знаряддя виробництва в руках держави, швидко збільшити обсяг виробничих сил. Основою соціально-економічно ривка мала, за задумом Маркса, стати диктатура пролетаріату, на яку покладалося здійснення експропріації та одержавлення власності і запровадження нових економічних умов господарювання та соціального життя. Саме в цій частині «Маніфесту» увиразнювалася відмінність комуністів від соціалістів, яка полягала не в перспективній меті (та була спільною - повалення капіталістичного способу виробництва), а в методах її досягнення - на відміну від налаштованих на реформи соціалістів, комуністи виступали за радикальний спосіб - пролетарську революцію.
«Робітники не мають вітчизни. У них не можна відняти те, чого у них немає» - З «Маніфесту Комуністичної партії»
Вихід «Маніфесту» в світ 21 лютого 1848 року увиразнив інтелектуальну потугу його авторів. Тільки-но були проголошені слова «Привид бродить по Європі - привид комунізму», як одна за одною Європою прокотилися кілька революцій. Автори Маніфесту» взяли в них діяльну участь. Після вислання за межі революційної Бельгії в лютому 1848 року Карл Маркс опинився в Парижі, в березні - в Кельні, де став головним редактором щоденного революційного видання «Нова Рейнська газета», після повторного вислання урядом Франції назавжди оселився в Лондоні. Фрідріх Енгельс у червні 1849 року вступив до Народної армії Бадена і Пфальца, воював, брав участь в Ельберфельдському повстанні. В листопаді 1849 року він також оселився в Англії. Решту життя співавтори «Маніфесту» поклали на наукове опрацювання комуністичної теорії та розбудову світового комуністичного руху.
Невелика брошура витримала три видання в 1848 році.: 21 лютого її було опубліковано в Лондоні групою німецьких революціонерів-соціалістів «Комуністична ліга», 3 березня (за день до вислання Маркса з Бельгії) - в газеті «Deutsche Londoner Zeitung», 20 березня тисячний наклад дістався Парижу, а на початку квітня «Маніфест» мали можливість читати революціонери Німеччини (його друкувала газета Маркса «Neue Rheinische Zeitung»). Невдовзі вийшли переклади на польську, данську, шведську та англійську мови (саме в англомовному виданні вперше були названі автори «Маніфесту»).
Повторна хвиля зацікавленості «Маніфестом» припала на 1870-і роки. Після судового процесу над підозрюваними у державній зраді членами Соціал-демократичної партії Німеччини Вільгельмом Лібкнехтом, Августом Бебелем і Адольфом Хепнером, на якому уривки з «Маніфесту» зачитувалися звинуваченням. Маркс та Енгельс підготували нове німецьке видання, загалом же в 1871-73 роках вийшло 9 редакцій праці шістьма мовами (з них одне - в США). Першою перекладачкою «Маніфесту» на українську стала Леся Українка.
Безперечним лідером у справі популяризації праці Маркса і Енгельса став СРСР, де станом на початок 1974 року вийшло 447 видань «Маніфесту» 74-ма мовами світу загальним накладом понад 24 млн екземплярів.
«Маніфест Комуністичної партії» став наріжним каменем світового комуністичного руху, справивши величезний вплив на розвиток світової гуманітарної думки, і ліг в основу програми всіх комуністичних партій світу. У Росії послідовники Володимира Леніна перетворили «Маніфест» на більшовицьке євангеліє, що вимагало безумовної і беззастережної віри й слідування, особливим чином витлумаченим догмам, а самих авторів - на комуністичну ікону. Наслідки цієї ідеологічної маніпуляції виявились фатальними для України, що з низки історичних обставин опинилася в епіцентрі комуністичного експерименту на довгі сім десятиріч.
21 лютого 2018 © Лариса Якубова спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Людина і суспільство
Європа
Нова історія

Головні події 21 лютого

#ЦейДень
Все про 21 лютого
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left20 лютого
22 лютогоkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward