Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Бомбардування Дрездена
Друга Світова війнаВолодимир Лук'янюк
15 лютого 1945 року завершився триденний наліт англо-американської авіації на Дрезден, який зруйнував до тла майже все місто і призвів до загибелі більше 20 тисяч чоловік. На обкладинці: Зруйнований Дрезден з даху міської ратуші, лютий 1945 року © Німецький федеральний архів
18063
Читати 6 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

До початку Другої світової війни Дрезден був сьомим за чисельністю населення містом Німеччини і третім за розміром залізничним вузлом. Попри це, до важливих військових цілей созники по антигітлерівській коаліції його не відносили і станом на осінь 1944 року у ньому було 110-130 середніх та великих військових підприємств, де працювало до 50 тисяч чоловік, а його неушкоджена інфраструктура забезпечувала надійне транспортне сполучення за напрямками Берлін-Прага-Відень, Мюнхен-Бреслау і Гамбург-Лейпциг. У січні 1945 року, коли після зупинки німецького контрнаступу в Арденнах почалось вимушене перекидання військ на Схід, щоб стримати радянське просування у Польщі та Пруссії, транспортні можливості Дрездена стали критично важливими для Рейху.

Стратегічна важливість Дрездена стала очевидною і для британського командування, через близькість міста до розташованої за сотню кілометрів Сілезії — контроль над нею, як припускалось, давав Німеччині можливість протриматись принаймні до пізньої осені. Попри відсутність детальних карт та інформації про його протиповітряну оборону, Дрезден стали розглядати в контексті реанімованого плану «Громовідвід» з бомбардування великих і малих міст Німеччини. Американці наполягати на своїх раніше висловлених застереженнях не стали, погодившись, що подібні акції матимуть величезний вплив на моральний дух німецького народу: «Я готовий підтримати усе, що прискорить закінчення війни», — відгукнувся на британську ініціативу головнокомандувач сил Антигітлерівської коаліції в Європі генерал армії Двайт Ейзенхауер.

25 січня британський Об'єднаний розвідувальний комітет відніс Дрезден разом з Берліном, Хемніцем і Лейпцигом до цілей «високого пріоритету». За наполяганням Вінстона Черчілля вже через два дні почалась підготовка до авіаудару, який мав «спричинити велику плутанину в евакуації цивільного населення зі сходу і утруднити рух підкріплень на схід з інших фронтів». Після обговорення цих намірів з радянськими військовими спеціалістами на Ялтинській конференції 8 лютого Верховне командування Союзних експедиційних сил включило Дрезден до переліку цілей разом з «Берліном, нафтовими підприємствами, заводами з виробництва танків та літаків». Щоб дезорієнтувати супротивника, було вирішено атакувати також Магдебург, Бонн, Місбург поблизу Ганновера та Нюрнберг.

13 лютого 1945 року о 22-14 за місцевим часом першого удару по Дрездену завдали 244 важкі бомбардувальника 5-ї групи Королівських ВПС, які скинули на центр міста 1800 фугасних і запалювальних бомб загальною масою 900 тон. 15-хвилинна атака зруйнувала три чверті старої забудови. Ні головний вокзал, ні помислове передмістя не постраждало. Пожежа стала орієнтиром для 529 британських і канадських літаків, які о 1-23 ночі проти 14 лютого скинули півтори тисячі тон запалювальних бомб на історичне передмістя загальною площею 15 кв. км. Серед іншого було знищено міську пожежну частину, що завадило вчасно загасити локальні загорання, які, швидко поєднавшись, вогневим ураганом випалили цілі вулиці і квартали.

Близько полудня того ж дня 311 американських літаків 8-ї повітряної армії США скинули під 800 тон бомб на залізничні об'єкти, а в ніч проти 15 лютого — ще 466 тону, в основному на мости через Ельбу і станцію Фрідріхштадте, де у ремонтних майстернях працювало зо півтисячі в'язнів концтабору Флоссенбюрг. Принаймні 79 з них загинуло. Через негоду частина літаків збилась з курсу і завдала удару по Празі за сотню кілометрів на південь.

Британці прозвітували про серйозні ушкодження, завдані чверті промислових об'єктів Дрездена, половині — непромислових і 80% житлових будівель. «Дрездена більше немає», — писали європейські газети. Німецька поліція була педантичнішою: «згоріло 12 тисяч будинків у тому числі 640 складів, 256 торгових залів, 31 готель, 26 трактирів, 63 адміністративні будівлі, 3 театри, 18 кінотеатрів, 11 церков, 60 каплиць, 50 культурно-історичних будівель, 19 лікарень і госпіталів, 39 шкіл, 5 консульств, 19 поштових відділень, зоологічний сад, водопровідна станція, залізничне депо, 4 трамвайних депо, 19 суден і барж... 136 підприємств і майстерень зазнали серйозних збитків, 28 — середніх».

Протиповітряні сили Дрездена до авіаційних атак виявились не готовими і за три дні збили лише 3 британські літаки; ще 4 літаки Королівських ВПС розбились під час випадкових зіткнень між собою у небі над містом і один — під час аварії на зльоті. Американська авіація безповоротно втратила 9 літаків. Загальні людські втрати союзників склали 104 людини, ще двоє потрапило у полон.

Точне число загиблих в ті дні у Дрездені невідоме. За «Заключним звітом» міської поліції від 22 березня 1945 року — під час авіанальотів загинуло 18 375 чоловік, 2 212 людей було важко поранено, 13 718 осіб дістали легкі поранення. Біля 4 тисяч чоловік так і не знайшли. Разом із біженцями, яких точно обліковувати в умовах війни можливості не було, помірковані оцінки людських втрат складають 25-30 тисяч чоловік.

Тіла загиблих збирали містом і складували на майданах Дрездена. Серед них переважали жінки і діти, які у своїй більшості задихнулись чи згоріли заживо у підвалах, де вони сподівались перечекати багатоденні пожежі. Мало кого поховали, майже всіх спалювали. Міський крематорій не справлявся, через загрозу епідемії 25 лютого прямо на площі Альтмаркт 6865 трупів спопелили вогнеметами.

Місто виявилось практично паралізованим. Бракувало їжі, не було навіть на чому друкувати продовольчі картки, припинила роботу і націонал-соціалістична організація «Народна благодійність».

За іронією злої долі завдяки бомбардуванню, яке зруйнувало центральну будівлю дрезденського гестапо, від запланованої на середину лютого депортації в концтабір вдалось врятуватись десь третині з двох сотень євреїв, які у загальному хаосі розбіглись містом, що до закінчення війни пережило ще два авіанальоти союзників, останній — 17 квітня 1945 року, коли 580 американських бомбардувальників скинули на місто 1554 тони фугасних і 165 тон запальних бомб, вбивши ще біля дев'яти сотень чоловік.

По війні у Дрездені вдалось відновити лише кілька будинків, церков, Державну оперу та історичний комплекс Цвінґер, решта міста протягом чотирьох десятиліть відбудовувалась з нуля на основі довоєнного міського плану. Серед завалів до 1966 року було виявлено 1858 тіл, до 1993 року — ще 14.

Створена у листопаді 2004 року мером Дрездена історична комісія, пропрацювавши шість років, змогла документально підтвердити загибель у місті в результаті лютневих 1945 року авіанальотів союзників 22 700 чоловік, з них 20 100 — поіменно, зазначивши, шо верхня межа жертв складає 25 тисяч чоловік.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 26 січня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі