Згідно з легендою, Дзімму народився у перший день першого року за китайським календарем (13 лютого) 711 року до н. е. і був правнуком бога Нініґі, внука богині Сонця Аматерасу, за наказом котрої першим спустився з Небес на Землю. Проживав Дзімму на півдні сучасного острова Кюсю і в чотирнадцять років став правителем свого народу. В 667 році до н. е. він разом з братом розпочав похід на північ в країну Ямато (на острові Хонсю в районі сучасного міста Осака), яку завоював за сім років, розбивши загони вождів місцевих племен.
На території Яматоської височини в місцевості, відомій як Уда, Дзімму збудував палац Касіхара, де 11 лютого 660 року до н. е. прийняв титул «Сина Неба» і правив наступні 76 років до своєї смерті 9 квітня 585 року до н. е. Його спадкоємцем став другий син від другої дружини Суйдзей, який придушив заколот свого старшого брата від першої дружини Дзімму і зійшов на престол 23 лютого 581 року до н. е.
Значна частина переказів, пов'язаних із Дзімму, похованого на північному сході гори Унебі, на території сучасної префектури Нара, істориками вважаються міфами — археологічні дослідження вказують на те, що насправді Держава Ямато виникла на межі III — IV століття нашої ери, а появу правлячої династії датують 301 роком нашої ери. Першим же історично достовірним засновником династії Ямато вчені вважають імператора Судзіна, який правив у 324 — 331 роках (за традиційною хронологією вважається 10-м імператором, що правив у 97 — 30 роках до н. е.).
До VI століття правителі Ямато підкорили більшу частину острова Хонсю, завоювали острів Сікоку, північ острова Кюсю і здійснили невдалу спробу експансії в Корею. У 538 році буддизм, який поширився Японськими островами з Корейського півострова, став державною релігією і важливим етапом масштабних суспільно-політичних реформ, проведених під впливом китайської цивілізації на шляху перетворення Держави Ямато, яка у 670 році стала називатись Ніппон, на централізовану монархічну державу.
У 1872 році 122-й японський імператор Муцухіто, який розпочав реформи задля перетворення Японії в сучасну світову державу, запровадив святкування Дня заснування імперії на честь сходження Дзімму на престол, що мало символізувати легітимність імператорської влади після повалення 700-річного правління сьогунів. Воно відзначалось у перший день нового року за місячно-сонячним календарем, а з наступного року, коли в Японії був запроваджений Григоріанський календар, День заснування імперії припав на 11 лютого.
Після капітуляції Японії у Другій Світовій війні окупаційна адміністрація відмінила це свято як ідеологічне і воно було відновлене лише в 1966 році під назвою День заснування держави.
Коментарі
Дивіться також
• Вавилонське царство, 1896 до н. е.
• Заснування Афін, 1556 до н. е.
• Арама — перший правитель Урарту, 859 до н. е.
• Заснування Карфагену, 814 до н. е.
• Заснування Риму, 753 до н. е.
• Засновнування Перської імперії, 553 до н. е.
• Сьоґунат Едо, 1603
• Реставрація Мейдзі, 1868