Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Берестейський мирний договір
9 лютого 1918 року Німеччина, Туреччина, Болгарія і Австро-Угорщина підписали в Брест-Литовську сепартний мир з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР та надавали їй збройну і дипломатичну підтримку у боротьбі з радянською Росією.
На обкладинці: Німецька і українська делегації (у першому ряду зліва направо) — генерал Гельмут Брінкманн, Микола Любинський, Микола Левитський, Олександр Севрюк, генерал Макс Гофман, Сергій Остапенко. Брест-Литовськ, ніч на 10 лютого 1918 року
20069
Україна
Володимир Лук'янюк
Через три дні після Жовтневої революції в Росії ІІ Всеросійський з'їзд Рад прийняв «Декрет про мир» і 3 грудня 1917 року Раднарком РРСФР звернувся до Німеччини з пропозицією розпочати сепаратні мирні переговори. Тимчасове перемир'я між ними було укладене 15 грудня і того ж дня VІІІ сесія Центральної Ради прийняла рішення направити на переговори власну делегацію на чолі з секретарем (міністром) шляхів, торгівлі і промисловості Української Народної Республіки Всеволодом Голубовичем.
Тим часом більшовицькі делегати І Всеукраїнського з'їзду рад у Києві, які відмовились брати участь у його роботі і до яких приєднались делегати від рад Донецького та Криворізького басейнів, 25 грудня 1917 року повели у Харкові власний з'їзд рад робітничих та солдатських депутатів України, виконком якого проголосив Україну Республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів, яка під назвою Українська Народна Республіка Рад важалась, як і київська УНР, складовою частиною Російської Республіки.
Перемовини у Бресті роpпочались 9 січня 1918 року в складі представників Німеччини, Туреччини, Болгарії, Австро-Угорщини, РРСФР та Української Народної Республіки, право якої на участь в них 10 січня підтвердив голова делегації Росії Лев Троцький, а 12 січня — міністр закордонних справ Австро-Угорщини Оттокар Чернін як представник країн Четверного союзу. У зв'язку з критичною для Росії ситуацією на фронті переговори з нею велись в ультимативній формі, що дало можливість делегації УНР провести таємні сепаратні зустрічі, підсумки яких Чернін назвав «Хлібним миром» — через продовольчу кризу в Австро-Угорщині та Німеччині вони погодились в обмін на гарантовані поставки хліба, м'яса та промислової сировини оголосити протекторат над Україною, передати до її складу Холмщину та Підляшшя і виділити західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в окремий коронний край.
Українська делегація у Брест-Литовську (зліва направо): Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левитський, невідомий, Михайло Полозов і Олександр Севрюк © F. Bruckmann, січень 1918 року
Українська делегація у Брест-Литовську (зліва направо): Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левитський, невідомий, Михайло Полозов і Олександр Севрюк © F. Bruckmann, січень 1918 року
У зв'язку з тим, що на момент цих домовленностей УНР хоч і означала ленінський Раднарком лише як владу Великоросії, але водночас вважала себе чебе частиною великої федеративної Росії, українська делегація скористалась перервою у переговорах, ініційованою Троцьким, і відбула до Києва, де 22 січня 1918 року розпочалося засідання Центральної Ради, на якому було затверджено IV Універсал, що проголосив УНР незалежною державою. Після поновлення переговорів, 1 лютого до Бресту прибули також представники уряду Радянської УНР Юхим Медведєв і Василь Шахрай, війська якої за підтримки більшовицької Росії 27 січня розпочали наступ на Київ.
Незважаючи на спроби більшовицької делегації, повноваження радянської УНР визнані не були, і у ніч на 9 лютого 1918 року країни Четверного союзу та Українська Народна Республіка уклали мирний договір. Згідно з досягнутими домовленостями, сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувались відновити економічні відносини.
Підписання Берестейського договору врятувало УНР від остаточної поразки у Першій російсько-українській війні — півмільйонний контингент автро-німецьких військ разом із військами УНР зайняв територію України, звільнивши її від червоних. Зокрема вже 1 березня радянські війська були змушені залишити Київ, який в ході жорстокого був захоплений ними 9 лютого, а укладений 3 березня Брест-литовський мирний договір зобов'язав РРСФР визнати незалежність не лише київської УНР, але й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.
Неефективність роботи уряду Української Народної Республіки, очолюваного малокомпетентними і пробільшовицьки налаштованими політиками, дала привід командуванню австро-угорських військ 28 квітня 1918 року заблокувати роботу Центральної Ради, арештувати двох міністрів на її засіданні, під час якого обговорювала проект конституції УНР, і підтримати кандидатуру генерал-лейтенанта Павла Скоропадського, який наступного дня був проголошений гетьманом України.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 15 січня 2016, востаннє оновлено 9 лютого 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Володимира Леніна
Правила життя
Правила життя Володимира Леніна
Україна
Перша Світова війна
Європа
Нова історія

Головні події 9 лютого

#ЦейДень
Все про 9 лютого
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left8 лютого
10 лютогоkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward