сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Перший уряд Юлії Тимошенко
В результаті перемоги Помаранчевої революції кандидатура Юлії Тимошенко отримала рекордну підтримку парламенту і 4 лютого 2005 року вона стала першою в історії України жінкою на посаді глави уряду. Проте відсутність у неї стратегії розвитку держави та фаворитизм Президента Ющенка привели до публічного конфлікту в «помаранчевій» команді, і вже через 7 місяців Тимошенко була звільнена з посади Прем'єр-міністра.
На обкладинці: Юлія Тимошенко, 2 лютого 2011 року © Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
3977
Особистості
Яна Примаченко
У 1989 році випускниця Дніпропетровського держуніверситету і в минулому економіст місцевого машзаводу 29-річна Юлія Тимошенко стала комерційним директором молодіжного центру «Термінал», а через два роки - генеральним директором заснованої разом з чоловіком «Корпорації Український бензин» (КУБ), реорганізованої в 1995 році у промислово-фінансову корпорацію «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ). Користуючись підтримкою колишнього голови Дніпропетровського облвиконкому Павла Лазаренка, що за прем'єра Євгена Марчука був його першим заступником, а в наступному році сам очолив уряд, досить швидко компанія Тимошенко стала одним з найбільших імпортерів в Україну природного газу.
У 1996 році Юлія Тимошенко була обрана депутатом Верховної Рали (ВР) України по мажоритарному Бобринецькому виборчому округу №229 Кіровоградської області, де отримала 92,3% голосів, наступного стала першим заступником голови Всеукраїнського об'єднання «Громада» Павла Лазаренка, який після своєї відставки перейшов у опозицію до президента Кучми.
У 1999 році в Київському національному економічному університеті Тимошенко захистила дисертацію на тему "Державне врегулювання податкової системи" та отримала ступінь кандидата економічних наук
У 1998 році Тимошенко була вдруге обрана до ВР, де обіймала посаду голови комітету з питань бюджету. Після втечі звинуваченого у корупції Лазаренка за кордон вона сформувала власну парламентську групу «Батьківщина», на базі якої в липні 1999 року була створена однойменна партія. 30 грудня 1999 року Тимошенко була призначена віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу в щойно створеному уряді Віктора Ющенка.
Звільнена у січні 2001 року в розпал акції «Україна без Кучми», 9 лютого Тимошенко ініціювала створення багатопартійного Форуму Національного Порятунку (ФНП), метою якого було оголошено усунення Кучми від влади і перехід до парламентської республіки. Через чотири дні вона була заарештована по звинуваченню у контрабанді та несплаті податків в часи її керівництва ЄЕСУ і відправлена у Лук'янівське СІЗО, де провела 42 дні.
Після звільнення Тимошенко сформувала блок політичних партій власного імені (БЮТ), який 2 липня 2004 року разом з блоком «Наша Україна» утворив коаліцію «Сила народу» для підтримки кандидатури Віктора Ющенка в його протистоянні на президентських виборах з провладним висуванцем Віктором Януковичем. 4 лютого 2005 року, через два тижні після інавгурації Ющенка, Юлія Тимошенко як один з лідерів Помаранчевої революції отримала рекордну підтримку парламенту в 373 голоси і стала першою в історії України жінкою - Прем'єр-міністром.
Президент Віктор Ющенко вітає Юлію Тимошенко з обранням Прем'єр-міністром, 4 лютого 2005 року © AP Photo
Президент Віктор Ющенко вітає Юлію Тимошенко з обранням Прем'єр-міністром, 4 лютого 2005 року © AP Photo
Прихід Тимошенко на посаду глави уряду був пов'язаний із суспільними сподіваннями на соціально орієнтовану економіку, виправдати які вдалось лише частково. Її амбітна програма з підвищення рівня соціальних стандартів вимагала чималих коштів, яких попри збільшення надходжень в бюджет не вистачало. В результаті уряд вдався до практики «ручного» управління економікою, суттєвого збільшення податків і їх авансового стягнення з великого бізнесу. Додатковим джерелом надходжень мала стати «реприватизація», однак на практиці вона торкнулася лише одного великого підприємства.
Невдачею закінчилась і спроба уряду Тимошенко ввести нову систему оподаткування малого бізнесу - зіштовхнувшись із масовими протестами дрібних підприємців, які становили основу соціальної бази Помаранчевої революції, уряд Тимошенко був змушений відмовитися від своїх намірів. Досить неоднозначною за своїми економічним наслідками стала і відміна пільг для спеціальних економічних зон та ревальвація гривні.
Відсутність чіткої стратегії розвитку держави, боротьба за владу в «помаранчевій» команді та фаворитизм Ющенка через півроку привели до гучного скандалу - після публічного звинувачення у корупції найближчого оточення президента 5 вересня 2005 року на знак протесту у відставку подав Голова його Секретаріату Олександр Зінченко. У цій непростій політичній ситуації 8 вересня 2005 року Ющенко задовільнив його заяву, одночасно відправивши у відставку і основних учасників конфліктів - секретаря РНБО Петра Порошенка і Юлію Тимошенко.
Зліва направо - Секретар РНБО Петро Порошенко, Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, Президент Віктор Ющенко, 2005 рік © Mykola Lazarenko/AP Photo
Зліва направо - Секретар РНБО Петро Порошенко, Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, Президент Віктор Ющенко, 2005 рік © Mykola Lazarenko/AP Photo
Весною 2006 року на чергових парламентських виборах БЮТ отримав другий результат, проте створити коаліцію з «Нашою Україною» і Соціалістичною партією не зумів, і 4 серпня главою уряду став опонент «помаранчевої команди» Віктор Янукович, партія якого була переможцем виборів. Не маючи жодного міністра-однопартійця, наступного року він почав активно формувати парламентську коаліцію, яка мала б конституційну більшість і могла б одноосібно формувати порядок денний. Проте 2 червня 2007 року його дії були заблоковані - 170 депутатів БЮТ і «Нашої України» склали мандати, що дало привід Ющенку розпустити Верховну Раду.
На позачергових виборах до ВР, що пройшли у вересні, БЮТ покращив результат дворічної давнини, отримавши 156 мандатів. Це дозволило йому утворити коаліцію з політичним альянсом «Наша Україна - Народна самооборона» (НУ-НС) Юрія Луценка, і 18 грудня 2007 року мінімально необхідною кількістю голосів кандидатура Юлії Тимошенко була вдруге затверджена на посаді Прем'єр-міністра України.
22 січня 2018 © Яна Примаченко спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Шарля де Голля
Правила життя
Правила життя Шарля де Голля
Особистості
Жінки
Політика
Україна
Новітня історія
Наш час

Головні події 4 лютого

#ЦейДень
Все про 4 лютого
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left3 лютого
5 лютогоkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward