У Венсенському палаці під Парижем 1 лютого 1328 року помер Карл IV Красивий, третій син французького короля Філіппа IV Красивого, всі сини якого, як і він сам, були прокляті великим магістром ордену тамплієрів Жаком де Моле, спаленого живцем на вогнищі як єретик. Зі смертю Карла IV перервалась королівська династія Капетингів на престолі Франції.
На обкладинці: Герб династії Капетингів
Особистості
Володимир Лук'янюк
Орден
тамплієрів або Бідних Лицарів Христа і Храму Соломона був заснований в Палестині в
1119 році після Першого хрестового походу з метою захисту прочан, що відвідували Святу землю, а також захисту держав, створених хрестоносцями на Сході. Він отримав багато церковних та юридичних привілеїв, дарованих йому особисто папою римським, що забезпечило ордену надійне економічне положення і зробило його найбільшим кредитором Європи. Непомірні багатства тамплієрів викликали заздрість і ворожість європейських монархів, особливо французького короля Філіпа IV Красивого, який, відчуваючи постійну нестачу грошей і будучи одним з найбільших боржників
ордену, жадав прибрати до рук їхні майно.
У жовтні
1307 року королівська рада Філіпа IV при мовчазній згоді папи Климента V ухвалила рішення про арешт всіх тамплієрів, що перебували на території Франції. Вони були звинувачені в богохульстві і зреченні Христа, культі диявола, розпусному житті, гомосексуалізмі. Арешти проводилися ім'ям Святої інквізиції, а володіння тамплієрів переходили у власність короля. В листопаді папа видав буллу, в якій наказував християнським монархам усієї Європи арештувати тамплієрів та конфіскувати їх землі і майно.
Більшість тамплієрів Франції були засуджені на довічне ув'язнення, а великий
магістр ордену Жак де Моле, який так і не визнав себе винним,
18 березня 1314 року був живцем спалений на вогнищі як
єретик. Згідно з легендою, задихаючись в язиках полум'я, він піддав анафемі папу і короля Франції та прокляттю всіх їх нащадків. Климент V помер
20 квітня 1314 року після нещасного випаку на полюванні; доки його тіло очікувало поховання в церкві, в неї вдарила блискавка і в пожежі тіло папи майже повністю згоріло. Ще через півроку,
29 листопада, від інсульту, викликаного падінням з коня, помер Філіпп IV.

Спалення Жака де Моле на вогнищі на острові Сіте (Париж). Картина з літопису XIV ст.
Долю свого батька розділили і три сини Філіппа IV, яких в народі охрестили «проклятими королями». Протягом 14 років Людовик X Сварливий, Філіпп V Довгий загинули один за одним за загадкових обставин, не залишивши спадкоємців. На момент смерті Карла IV
1 лютого 1328 року його дружина була вагітною, проте народила дівчинку і династія Капетингів перервалася - королем став двоюрідний брат Карла Філіпп VI Валуа. Це викликало незадоволення племінника Карла англійського короля Едуарда III Плантагенета, що стало приводом до початку в 1337 році
Столітньої війни.
Лихо торкнулось і родини Валуа - другий і четвертий королі з цієї династії, Іоанн II Добрий і Карл VI, зійши з глузду, а останні - померли наглою смертю: Генріх II загинув на турнірі (
1559), Франциск II помер 17-літнім від неправильного лікування (
1560), Карл IX помер 23-літнім від туберкульозу (
1574), а Генріх III був смертельно поранений монахом-фанатиком.
Бурбони, які змінили Валуа в 1589 році, продовжували відчувати на собі прокляття Жака де Моле: засновник династії Генріх IV Великий загинув від ножа убивці, а останній їх представник
Людовик XVI загинув на ешафоті в ході
Французької революції.

Філіп IV Красивий
Не менше лихо спіткало й «проклятих» пап римських - в
1378 році почалась Велика схизма, коли протягом майже століття двоє, а то й троє пап заявляли свої претензії на
Римський престол, а на початку XIV століття почалася Реформація - спочатку
Ян Гус, а потім
Мартін Лютер,
Ульріх Цвінглі і
Жан Кальвін підірвали вплив католицької церкви і з другої половини XVII століття, коли був підписаний
Вестфальський договір, релігійний фактор перестав відігравати домінуюу роль в європейській політиці.