Нова стаття
Малайська операція Імператорської
армії Японії
За неповних два місяці японські війська здолали опір удвічі чисельнішого супротивника, змусивши армію Сполученого Королівства 31 січня 1942 року з великими втратами відступити з півострова Малакка. На їх шляху до повного підкорення Південно-Східної Азії залишиласься лише британська фортеця на острові Сінгапур, яка капітулювала через два тижні.
7416
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Після падіння Франції уряд Віші уклав з Японією угоду про розмішення її підрозділів на півночі Індокитаю і був змушений змиритись, що поза домовленностями імператорські війська самовільно зайняли аеропорт під Ханоєм, залізничний вузол у Лангшоні і порт Хайфон. Це дало Японії можливість майже повністю ізолювати Китай, єдиним напрямком постачання якого залишилась Британська Бірма (нині М'янма). Першим кроком на шляху до її окупації стала одноденна Таїландська операція, проведена 8 грудня 1941 року.

«Захищайтесь» — писав прем'єр Великобританії Вінстон Черчілль кілька місяців перед тим своєму таїландському колезі фельдмаршалу Плеку Пібунсонгкраму, — «ми розцінимо напад на вас як напад безпосередньо на нас». Однак, ще до полудня втративши столицю Бангкок, той вирішив за краще укласти перемир'я, й вже за кілька годин ескадрильї японської авіації піднялись з аеродрому міста Сонгкхла і завдали повітряного удару по Сінгапуру, другого за день.

У цей час 18-та піхотна дивізія генерал-лейтенанта Ренья Мутагучі 25-ї імператорської армії, що рано-вранці, практично синхронно з японською атакою на американський Перл-Харбор, при підтримці флоту висадилась поблизу Кота-Бару на північно-східному узбережжі Малайї, вже здолала опір 8-ї індійської піхотної бригади генерала Бертольда Кі і до вечора зайняла місто, місцевий аеродром і порт.

Цього ж дня 5-та піхотна дивізія генерал-лейтенанта Такуро Мацуї висадилась у провінції Паттані, разом з королівською поліцією Таїланду прорвала кордон і розгромила індійські війська у султанаті Перак, звідки почала наступ углиб Малакського півострова.

10 грудня поблизу Куантана, що на узбережжі Південно-Китайського моря, японська авіація потопила два кораблі «З'єднання Z» адмірала Тома Філліпса, який загинув на борту лінкора «Принц Вельський», й завдала ударів по аеродромах Алор Стар, Сунгай Петані і Батерворт.

З кінця XIX ст. півострів Малакка — конгломерат султанатів під британським протекторатом: чотирьох у складі Федерованих Малайських Держав зі столицею у Куала-Лумпурі і п'яти у складі Нефедерованих Малайських Держав, а також коронна колонія Стрейтс-Сетлментс з центром у Сінгапурі

Головним чином на землі, у перші три дні японського наступу Британія втратила шість десятків з 75 літаків, що базувались у Північній Малайї. Ще 83 літаки були у Сінгапурі. Цього було критично недостатньо з огляду на те, що супротивник мав у своєму розпорядженні щонайменше 354 винищувачів і бомбардувальників у складі армії і ще 110 у складі морського флоту.

Недооцінка британцями авіаційної потуги Японії мала для них фатальні і довготривалі наслідки.

З втратою Сполученим Королівством морської ескадри, яка прикривала східне узбережжя Малайї, й в умовах повної переваги супротивника в повітрі, і, як виявилось, у моторизованій техніці, уже ніщо не могло зупинити його на суші: після дводенних боїв, 13 грудня японські війська прорвали тайський кордон в районі Кубанг-Пасу, 17 грудня зайняли поспіхом полишений британцями разом з озброєнням острів Пенанг, 6–8 січня 1942 року знищили дві індійські бригади у боях на ріці Слім і через три дні безперешкодно увійшли в Куала-Лумпур, столицю найбільшого на півострові британського протекторату.

До Сінгапуру, головної мети Малайської операції, залишилось півтисячі кілометрів. На підступах до нього японська армія зазнала перших серйозних втрат: 14 січня у боях у султанаті Джохор, яку захищала 8-а австралійська дивізія під командою генерал-майора Гордона Беннета, і, особливо, наступного дня — за оточені з суші і моря міста Муар і Бакрі, де оборону тримала 45-а індійська піхотна бригада генерала Герберта Дункана. 5-а японська дивізія, хоча й була підтримана авіаційним дивізіоном, втратила батальйон живої сили, більше 15 танків, супротивник — понад три тисяч чоловік убитими і півтори сотні полоненими. 20 січня під Муаром при спробі вирватись з оточення склав голову і бригадир Дункан.

Останній оборонний рубіж Бату Пахат — Клуанг — Мерсінг британцям втримати теж не вдалось, і 27 січня, коли біля Ендау японська авіація потопила британський есмінець, що у складі ескадри намагався заблокувати східне узбережжя півострова, головнокомандувач союзними силами у Малайзії генерал-лейтенант Артур Персіваль дав наказ відступати. 31 січня 1942 року підлеглі йому війська організовано відійшли на Сінгапур, після чого сапери підірвали кілометрову дамбу, що через протоку Джохор пов'язувала острів з містом Бару на континенті.

За півтора місяці боїв сили Співдружності втратили убитими 5703 чоловік, понад 50 тисяч полоненими, більше 10 тисяч пораненими. Втрати Японії склали 1793 убитими і 2772 пораненими. Однак найгірше для Британії було ще попереду — через два тижні впала, як вважалось, неприступна фортеця Сінгапур, захищаючи яку полягло ще близько 5 тисяч австралійців, індійців і британців, а біля 80 тисяч здалось в полон. Розгром мало не утричі переважаючого за чисельністю супротивника був настільки вражаючим, що Адольф Гітлер, пригнічений поразкою білої раси, навіть заборонив надсилати своєму союзнику вітальну телеграму з нагоди взяття ним «Східного Гібралтару».

Успіх Малайської операції дав можливість Японії вже 9 березня захопити багату нафтою голландську Ост-Індію (нині Індонезія), 8 травня — Філіппіни, трохи згодом завершити окупацію Бірми, повністю ізолювавши армію Чан Кайши в Китаї.

Друк
Сергій Думенко спеціально для © «Цей день в історії», 28 січня 2021. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 31 січня

Капітуляція Фрідріха Паулюса

1943
#ЦейДень

Все про 31 січня

Події, факти, персоналії

Остання страта американського дезертира

1945

Брекзит

2020

Вихід Великобританії з ЄС

2020