Курс на побудову комунізму
27 січня 1959 року у Москві відкрився позачерговий ХХІ з'їзд КПРС, на якому перший секретар ЦК і голова Ради міністрів СРСР Микита Хрущов заявив, що в СРСР «соціалізм переміг не лише повністю, але й остаточно» і оголосив перехід до «розгорнутого будівництва комуністичного суспільства». Амбітні плани радянського керівництва з побудови «досконалого і справедливого суспільства» не містили принципово нових підходів до розвитку Радянського Союзу і були підважені реаліями життя. Будучи недосяжними до втілення, після усунення Хрущова вони поступово замінені на побудову «розвиненого соціалізму».
19411
Читати 6 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Комуністичні ідея та програма, оформлені у творах Карла Маркса і Фрідріха Енгельса у середині ХІХ ст. та розвинені Володимиром Леніним, передбачали перехід від капіталізму до комунізму через «соціалістичну стадію». Цю програму російські більшовики почали втілювати в життя після приходу до влади у 1917 році і на ХVIII з'їзді ВКП(б) у 1939 році було вперше заявлено про завершення будівництва соціалізму в СРСР та поступовий перехід до комунізму.

Утворення соціалістичного блоку з країн східної Європи після закінчення Другої світової війни додало Радянському Союзові міжнародного авторитету. Міф про месіанську роль СРСР у поширенні комуністичної ідеї отримав нове дихання. «Переможна хода соціалізму» вимагала постановки нових амбітних завдань — у проекті програми ВКП(б) 1947 року містилося завдання побудувати в СРСР «комуністичне суспільство» у найближчі 20-30 років.

На ХХ з'їзді у 1956 році Микита Хрущов заявив, що СРСР перебуває на «крутому підйомі», «ми піднялись на таку гору, таку висоту, звідки вже явно видно широкі горизонти на шляху до кінцевої мети — комуністичного суспільства». Проголошення програми житлового будівництва, розширення випуску товарів повсякденного вжитку, засудження масового терору та реабілітація засуджених, освоєння цілинних та перелогових земель і запуск першого штучного супутника Землі підживлювали оптимістичні соціальні очікування та віру громадян країни Рад в обіцяне «світле майбутнє».

5 вересня 1958 року пленум ЦК КПРС ухвалив рішення про скликання позачергового з'їзду партії. На його розгляд виносилося питання затвердження контрольних цифр розвитку народного господарства СРСР на 1959-65 років, глорифікаційне обговорення яких пройшло країною. ХХІ з'їзд КПРС відкрився 27 січня 1959 року в залі засідань Великого Кремлівського палацу за участі 1367 делегатів і делегацій 70 зарубіжних партій марксистсько-ленінського напрямку.

«Переборюючи всі труднощі на своєму шляху, ламаючи опір класових ворогів та їх агентури — троцькістів, правих опортуністів, буржуазних націоналістів та інших, наша партія, весь радянський народ добились історичних перемог, побудували нове, соціалістичне суспільство» — З виступу Микити Хрущова на з'їзді, 27 січня 1959 року

Пленарну доповідь робив перший секретар ЦК КПРС і голова Ради міністрів СРСР Микита Хрущов, який заявив, що у Радянському Союзі «соціалізм переміг не лише повністю, але й остаточно» і країна вступила в період «розгорнутого будівництва комуністичного суспільства». Воно зображувалося як справедливе і досконале суспільство, в якому відбудеться стиранння відмінностей між містом і селом, розумовою і фізичною працею, всі громадяни братимуть участь у громадських справах, розподіл матеріальних і духовних благ відбуватиметься за принципом «від кожного — по можливостям, кожному — по потребам», відносини базуватимуться на моральних чеснотах, існуватимуть всі умови для розкриття всіх творчих здібностей людини. Висока ідейність, широка освіченість і фізична досконалість стануть рисами радянської людини при комунізмі».

«Наша країна нині вступила в період розгорнутого комуністичного будівництва, коли створюються всі матеріальні і духовні умови комунізму. Завершення комуністичного будівництва відбудеться тоді, коли ми створимо повний достаток для задоволення потреб всіх людей, коли всі люди привчаться трудитися за здібностями з тим, щоб примножувати і накопичувати суспільні багатства» — З виступу Микити Хрущова на з'їзді, 27 січня 1959 року

Орієнтири на шляху до комуністичного майбутнього містилися в затвердженому з'їздом плані розвитку народного господарства СРСР на 1959-65 роки. В економічній сфері завдання полягали у «забезпеченні перемоги СРСР у мирному економічному змаганні з капіталістичними країнами» та підвищенні рівня життя народу. У політичній сфері було взято орієнтир на «розвиток радянської демократії», підвищення активності і самодіяльності населення, посилення організаторської і виховної роботи партії. Припинення «холодної війни» та пом'якшення міжнародної напруги, збереження і зміцнення миру визначено завданнями у сфері міжнародних відносин. У галузі ідеології належало посилювати виховну роботу партії, дбати про «підвищення комуністичної свідомості трудящих», долати «буржуазні пережитки капіталізму в свідомості людей» і боротися з «буржуазною ідеологією».

«Увесь день продовжувалася доповідь М.С. Хрущова, вона була гарною — емоцій хоч відбавляй, як завжди це буває у Хрущова. Але все було розумно, підхід до справи реальний, розкриття помилок і критика недоліків гострі. Добре, що оголюються, а не лакуються і не приховуються недоліки — при цьому віриш в те, що керівництво знає, що діється в країні» — зі щоденника учасника з'їзду першого секретаря Київського обкому КПУ Петра Шелеста, 27 січня 1959 року

Як вважалося, саме в економіці відбувалося головне змагання Радянського Союзу з капіталістичними країнами. З'їзд затвердив контрольні цифри економічного розвитку на «семирічку» — до 1965 року СРСР по виробництву продукції на душу населення прагнув випередити Англію, Францію і ФРН, по низці важливіших видів виробництва продукції — наблизитися до США. Передбачалося, що до 1970 року СРСР вийде на перше місце у світі як за абсолютними розмірами виробництва, так і по виробництву продукції на душу населення. Основним завданням для СРСР було визначено «створення матеріально-технічної бази комуністичного суспільства, новий потужний підйом соціалістичних виробничих сил», що стане запорукою досягнення достатку, необхідного для задоволення зростаючих потреб людей.

У жовтні 1961 року відбувся ХХІІ з'їзд КПРС, ухвалена на якому ІІІ Програма КПРС разом з «Моральним кодексом будівника комунізму» ще чіткіше окреслювала комуністичні перспективи, що сприяли мобілізації суспільства на трудову самовіддачу.

У громадян країни Рад існували оптимістичні соціалістичні очікування, які, втім, не підтвердилися життям. Економічна програма побудови комунізму не містила принципово нових підходів, посилюючи хронічні вади радянської економіки та диспропорцію між галузями, а декларації про наявність соціальної справедливості, міжнаціональної гармонії та ідеологічної монолітності радянського суспільства спростовувалися реаліями життя. Слідом за економічним підйомом на початку 1960-х років з'явилися черги за хлібом, відбулось підвищення цін, що викликало невдоволення населення, яким скористалися опоненти Хрущова. Після його відставки 1964 року програма досягнення комунізму незабаром була замінена будівництвом «розвиненого соціалізму», про досягнення якого стверджувала Конституція СРСР 1977 року.

Через півтора десятиліття Радянський Союз розпався, наочно показавши утопічність комуністичної ідеї.

Друк 3
Віктор Крупина спеціально для © «Цей день в історії», 2 січня 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 27 січня

Микита Хрущов — перший секретар ЦК КП(б)У

1938
#ЦейДень

Все про 27 січня

Події, факти, персоналії

Ліквідація блокади Ленінграда

1944

Звільнення табору смерті Аушвіц-Біркенау

1945

Початок Громадянської війни в Сомалі

1991