сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
З'їзд «розстріляних переможців»
26 січня 1934 року розпочав роботу XVII з'їзд ВКП(б), який, проголосивши перемогу генеральної лінії партії в побудові соціалізму, в радянській пресі іменувався як «з'їзд переможців». Однак через загибель у хвилі терору більшості його делегатів в історію він увійшов як «з'їзд розстріляних».
4944
Політика
Яна Примаченко
Головною подією 1933 року радянським керівництвом було оголошено дострокове виконання прийнятого у 1928 році першого п'ятирічного плану, який дав можливість провести форсовану індустріалізацію і колективізацію, що прийшли на зміну ліберальній політиці НЕПу.
Саме успіхам «Великого перелому», який в умовах очікуваної війни дозволив досягнути високих темпів розвитку економіки, був присвячений XVII з'їзд ВКП(б), що розпочався у Москві 26 січня 1934 року. Він проходив в атмосфері піднесення і переможних реляцій, схвалив політичну лінію і практичну роботу ЦК ВКП(б), звітну доповідь «товариша Сталіна» і визначив напрями реалізації другого п'ятирічного плану, що передбачав перетворення СРСР в «техніко-економічно незалежну країну і в найпередовішу в технічному відношенні державу в Європі».
На сторінках радянської преси партійний форум згадувався не інакше, ніж «з'їзд переможців», попри голод 1932-33 років, що забрав мільйони життів, вже сформовану систему ГУЛАГу, рабська праця в'язнів якого стала моделлю усієї радянської економіки, і численні гучні справи проти «шкідників і саботажників».
Щоб підтвердити правильність обраного Сталіним курсу, на XVII з'їзді були організовані виступи лідерів розгромленої опозиції - Ніколая Бухаріна, Алєксея Рикова, Міхаіла Томского, Григорія Зінов'єва, Льва Каменєва. Всі вони, політично зломлені, каялися у тому, що свого часу протистояли генеральній лінії партії. Неприпустимість створення фракцій та внутріпартійних угрупувань була закріплена у прийнятому з'їздом новому статуті, який перетворенням первинних осередків на підприємствах, колгоспах, установах та армії у первинні організації посилював вплив партійної вертикалі та контроль на місцях.
Делегати XVII з'їзду ВКП(б). Зліва направо (у першому ряду): Микита Хрущов, Андрій Жданов, Лазар Каганович, Климент Ворошилов, Йосиф Сталін, Вячеслав Молотов, Михайло Калінін, Михайло Тухачевський; у другому ряду: Панас Любченко і Георгій Маленков. Січень 1934 року
Делегати XVII з'їзду ВКП(б). Зліва направо (у першому ряду): Микита Хрущов, Андрій Жданов, Лазар Каганович, Климент Ворошилов, Йосиф Сталін, Вячеслав Молотов, Михайло Калінін, Михайло Тухачевський; у другому ряду: Панас Любченко і Георгій Маленков. Січень 1934 року
Проаналізувавши міжнародну ситуацію, з'їзд визнав посилення небезпеки нової «імперіалістичної війни», взяв курс на підвищення обороноздатності країни та створення потужного промислового комплексу у східних регіонах СРСР - на Уралі, у Сибіру, Казахстані та Середній Азії. Резолюція «Про другий п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР (1933-1937)» передбачала середньорічний приріст промислової продукції у розмірі 16,5%, продуктивності праці на 63% та зниження собівартості продукції на 26%.
На з'їзді ніхто не посмів відкрито критикувати Сталіна, але під час виборів до Центрального Комітету партії, яке здійснювалося таємним голосування, він отримав меншу підтримку ніж деякі його колеги. Лідером «симпатій» став Перший секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б) Сєргєй Кіров, який попри свою популярність та підтримку партійців ніколи відкрито не виказував наміру конкурувати зі Сталіним.
Однак 1 грудня 1934 року Кіров був вбитий і його смерть відкрила шлях до початку «великої чистки» партійних лав. Почавшись з репресій проти різноманітних «антипартійних груп», вона торкнулась і більшості учасників XVII з'їзду: з 1936 року 1108 його делегатів були заарештовані і розстріляні як «вороги народу», а із загальної кількості обраних ним 139 членів і кандидатів у члени ЦК у 1937 році було страчено 97 осіб (ще 5 покінчили життя самогубством); вбивали їх, як правило, групами і більше половини з них розстріляли протягом восьми днів.
Закрив XVII з'їзд ВКП(б) 10 лютого 1934 року голова ЦВК СРСР Михайло Калінін, чия дружина - Катерина, член Спецколегії Верховного суду РРСФР, - у 1939 році була засуджена до 15 років таборів за звинуваченнями у роботі на царську охранку і зв'язках з троцькістами; вона була помилувана Сталіним лише через шість років після чергового прохання смертельно хворого раком «радянського президента».
24 січня 2018 © Яна Примаченко спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 26 січня 1934

#ЦейДень
Все про 26 січня 1934
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left25 січня
27 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward