сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Смерть Давида IV Будівельника
24 січня 1125 року у віці 52-х років у Тифлісі помер 5-й цар Грузії Давид IV з династії Багратіоні. Завдяки його визначній ролі у звільненні грузинських земель від турків-сельджуків вважається найбільшим і найуспішнішим правителем в історії Грузії.
На обкладинці: Могила Давида IV Будівельника у Гелатському монастирі поблизу Кутаїсі
4719
Особистості
Володимир Лук'янюк
Династія Багратіоні має вірменські коріння і бере свій початок у VI столітті, коли її представники спочатку утвердились в регіоні Картлі як князі, а згодом поширили свій вплив на сусідні вірменські та албанські землі. Після смерті у 1000 (чи у 1001) році наймогутнішого царя регіону бездітного Давида III Куропалата, його володіння в Іберії успадкував триюрідний племінник Баграт Багратіоні (був співправителем разом з батьком, Гургеном II), який по лінії матері з 978 року володів Абхазьким царством. По смерті батька у 1008 році Баграт успадкував царство Тао-Кларджеті (на території нинішнього турецько-грузинського покордоння) і після двох років війн приєднав до своїх володінь Кахетинське князівство.
Як перший цар об'єдної Грузії Баграт III вів успішну дипломатію з Вірменією, Візантією і мусульманським правителями держав на території сучасного Азербайджану, значно обмежив автономію своєї династичної рідні, що дозволило йому створити стабільну та централізовану монархію. Однак за правління його внука Георгія II Грузія не встояла під натиском турків-сельджуків - більшість її регіонів були розорені, а стародавня столиця Картлі Тифліс (нині - Тбілісі) стала столицею однойменного емірату. Змушений визнати себе васалом Сельджукської імперії, у 1089 році Георгій II в результаті двірцевих інтриг погодився формально самоусунутись від влади, віддавши престол своєму 16-річному сину Давиду.
У другій половині VIII століття у вірменському середовищі виникла легенда про єврейське походження династії Багратуні, яку згодом підхопили їх грузинські родичі Багратіоні, заявивши на додаток, що вони є безпосередніми біологічними нащадками біблійного царя-пророка Давида. Зі зміцненням влади Багратіоні ця легенда стала офіційною версією їх династичного походження, а за правління Давида IV він був оголошений 78-м нащадком другого царя Ізраїля і родичем Діви Марії
Попри юний вік Давид IV зумів централізувати державну владу, реформувати армію, силами якої відновив порядок у розорених провінціях, а заселяючи безлюдні території, відродив занепалі міста. В кінці 1090-х років, скориставшись ослабленням сульджуків під час хрестових походів у Палестину, Давид припинив виплату їм данини, а в 1101 році захопив фортецю Зедазені, стратегічний форпост у боротьбі за Кахетію. Поступово витісняючи сельджуків з грузинських територій, Давид IV придушив сепаратизм у князівстві Клдекарі у Квемо-Картлі, а у 1103 році домігся відсторонення опозиційних єпископів, створивши повністю підпорядкований йому певний аналог цивільно-клерикального уряду.
Після приєднання у 1105 році Кахетії, Давид вчергове реорганізував армію, для чого переселив у південне прикордоння своїх володінь 14 тисяч кипчацьких сімей, які стали основою нового війська, з котрим 12 серпня 1121 року біля гори Дідгорі (за 40 км на захід від Тифліса) він завдав нищівної поразки сельджуцькій армії. У 1122 році Давид тріумфально увійшов у Тифліс, який зробив своєю новою столицею. Наступного року його армія захопила останню опору сельджуків на півдні Грузії місто Дманісі, після чого Давид підкорив Ширванське ханство, діставшись Каспійського моря, і вірменське місто Ані, розширивши грузинські володіння на півдні до ріки Аракс.
Помер Давид IV 24 січня 1125 року у віці 52-х років і був, як прийнято вважати, похований у заснованому ним Гелатському монастирі поблизу Кутаїсі. Він вважається найуспішнішим правителем Грузії, зачинателем Золотої доби її історії, коли вона протягом двох століть досягла зеніту своєї могутності та розвитку. Завдяки його внеску в розбудову держави з середини XV століття Давид IV став іменуватись Будівельником і під цим ім'ям увійшов у світову історію.
Гелатський монастир Богородиці поблизу Кутаїсі, заснований царем Давидом IV Будівельником в 1106 році, який і став його усипальницею. Соборна церква будувалася до 1125 року, а у XIII столітті до монастирського ансамблю додалися церкви св. Миколи і св. Георгія, а також триярусна дзвінниця.
Гелатський монастир Богородиці поблизу Кутаїсі, заснований царем Давидом IV Будівельником в 1106 році, який і став його усипальницею. Соборна церква будувалася до 1125 року, а у XIII столітті до монастирського ансамблю додалися церкви св. Миколи і св. Георгія, а також триярусна дзвінниця.
Cпадкоємцем Давида Будівельника на грузинському престолі став його старший син від вірменської принцеси Русудан Деметрій I. Хоча він і не був настільки успішним, як батько, проте залишив по собі Грузію з сильною владою і добре організованою військово-політичною системою та розвиненим культурно-економічним життям. Деметрій I також був похований у Гелаті і, як і Давид IV, вважається православним святим.
8 листопада 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Правила життя Дмитра Донцова
Правила життя
Правила життя Дмитра Донцова
Особистості
Європа
Середньовіччя

Головні події 24 січня

#ЦейДень
Все про 24 січня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left23 січня
25 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward