сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Вбивство імператора Калігули
24 січня 41 року в останній день Палатинських ігор в результаті змови був убитий 29-літній імператора Калігула, чотирилітнє правління якого відзначалось жорстокістю, садизмом, екстравагантністю та сексуальними збоченнями, завдяки яким Калігула увійшов в історію як божевільний тиран.
На обкладинці: Імператор Калігула
8864
Особистості
Володимир Лук'янюк
Незадовго до своєї смерті Тиберій призначив своїми спадкоємцями Гая Калігулу, сина консула Германіка, якому імператор завдячував успіхами у війні проти німецьких племен, і свого внука Тиберія Гемелла. Однак 28 березня 37 року за підтримки командувача преторіанською гвардією Макрона, якого підозрювали у вбивстві Тиберія, Калігула був одноосібно проголошений імператором, що з поваги до його батьків було сприйнято з ентузіазмом, підкріпленим щедрістю Калігули, який виплатив державній казні борги Тиберія, знизив податки, збільшив зарплату всім військовим, організував роздачу продовольства і три місяці влаштовував помпезні видовища.
Проте, після важкої хвороби у жовтні 37 року поведінка Калігули різко змінилась - побоюючись змови, він наказав убити багатьох зі свого найближчого оточення, включаючи прийомного сина і спадкоємця Тиберія Гемелла, тестя Марка Юнія Сілана, свояка і наступного спадкоємця Марка Емілія Лепіда, звинуваченого у спробі разом із сестрами Калігули отруїти його, а вірного соратника Макрона змусив скінчити життя самогубством.
Намагаючись знайти порозуміння із сенатом, Калігула поновив демократичні вибори, у 38 році розпочав кілька грандіозних будівництв на кшталт копії олександрійського маяка в гирлі Тибру, величезних портів на Сицилії для покращення імпорту зерна з Єгипту, 70-кілометрових акведуків, численних храмів і цирків, найбільшим з яких був зведений у Римі, куди спеціальною гігантською баржею був завезений 230-тонний обеліск з Олександрії.
Обеліск Калігули на центральній площі Ватикану
Обеліск Калігули на центральній площі Ватикану
Безмірні і невиправдані трати Калігули привели у 39 році до фінансової кризи і голоду, незважаючи на які, імператор продовжував будівництва, вів воєнні кампанії у Африці та проти германських племен і розпочав підготовку до завоювання Британії. Щоб поповнити спустошену казну, Калігула ввів велику кількість податків, конфісковував майно багатіїв, змушуючи їх вписувати себе як спадкоємця, після чого страчував за надуманими приводами. Так і не знайшовши порозуміння з сенатом, імператор поновив суди за образу свої честі, карав, переслідував і наказував вбивати сенаторів, незгідних з його діями, а сам став з'являтись на публіці у костюмах богів, говорити про себе як про бога при зустрічі з правителями інших держав і звелів на свою честь за державний разунок зводити численні пам'ятники і храми.
Переживши за чотири роки свого правління п'ять змов, 29-літній Калігула став жертвою наступної - вона визріла коли імператор заявив, що має намір оселитись в Олександрії, де йому будуть поклонятись як живому богу і звідки він буде правити, не зважаючи на думкку сенату. 24 січня 41 року в останній день Палатинських ігор, коли Калігула у супроводі кількох сенаторів йшов по вузькому підземному проходу до своєї ложі в театрі, преторіанський воєнний трибун Кассій Херея завдав йому удар мечем у голову, після чого той був добитий супутниками Херея. Через кілька годин були також вбиті дружина Калігули Мілонія Цезонія і їх однорічна дочка Юлія Друзілла.
Смерть Калігули сенат спробував використати для відновлення республіки, проте преторіанська гвардія залишилась вірною ідеї монархії і проголосила імператором дядька Калігули Клавдія. Він став першим імператором, що прийняв владу не з рук сенату і першим, хто вдався до хабарництва при сходженні на престол, побіцявши 15 тисяч сестерціїв гвардійцям, які підтримали його.
Вбивця Калігули Херей був одним із небагатьох засуджених до смерті за участь у змові і на його прохання вирок було виконано його ж мечем.
22 січня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Маргарет Тетчер
Правила життя
Правила життя Маргарет Тетчер
Особистості
Європа
Античні часи
Золотий вік

Головні події 24 січня

#ЦейДень
Все про 24 січня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left23 січня
25 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward