сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Фрідріх I -
перший король в Пруссії
18 січня 1701 року в Замковій церкві Кенігсберга маркграф Бранденбурзький і герцог Прусський Фрідріх III з династії Гогенцоллернів разом з дружиною коронувався на престол Пруссії як її перший король. Незважаючи на те, що Королівство Пруссія зародилось як юридичний казус через неможливість Фрідріху I поширити суверенну владу на всю територію своїх володінь, за кілька десятиліть воно з другорядної держави перетворилось на одну з найпотужніших країн Європи.
На обкладинці: Герб Королівства Пруссія у 1873-1918 роках
6183
Особистості
Володимир Лук'янюк
Династія Гогенцоллернів зародилась у Швабії в роки правління Карла Великого і нащадок її франконської гілки бурґграф Нюрнберга Фрідріх VI у 1415 році став курфюрстом Бранденбурга, одного з найважливіших князівств Священної Римської імперії. Інше відгалуження дому Гогенцоллернів стояло біля витоків прусської державності - у 1525 році останній великий магістр Тевтонського ордену Альбрехт Бранденбург-Ансбахський після поразки у війні з Сигізмундом I Старим був змушений погодитись на перетворення ордену у світську державу і став першим правителем васально залежного від Польщі герцогства Пруссія.
У 1603 році курфюрст Бранденбурга Йоахім III Фрідріх став регентом свого душевно хворого тестя герцога Пруссії Альбрехта Фрідріха і через п'ять років успадкував його володіння. З цього часу правління Бранденбургом і Пруссією здійснювалось бранденбурзькими курфюрстами на основі особистої унії. Лише в другій половині XVII століття вони об'єднались в одну державу - після загалом успішної для Бранденбурга Тридцятилітньої війни, Фрідріх Вільгельм I, спираючись на союз із Швецією, у 1656 році під Варшавою завдав поразки польсько-татарським військам, і через чотири роки домігся від ослабленої "Шведським потопом" Польщі остаточної відмови від своїх ленних володінь у Східній Пруссії.
Велику за розмірами державу, яка простягалась на понад 1200 кілометрів від Голландії на Заході до сучасної латвійської Клайпеди на Сході і складалась із численних географічно розділених територій, у 1688 році одноосібно успадкував Фрідріх III. Він продовжив політику батька (який заради єдності країни своїм заповітом порушив усталенний в домі Гогенцоллернів порядок поділу володінь поміж ще чотирма братами Фрідріха) на залучення в знелюднену війнами країну протестантських біженців з усієї Європи (особливо гугенотів з Франції, які масово емігрували після відміни Людовиком XIV Нантського едикту), централізацію адміністративних органів управління за рахунок зменшення впливу великих землевласників і зміцненя постійно діючих армії і флоту, які свого часу і забезпечили успіх у війні проти Польщі й навіть дали можливісь почати колонізацію Африки.
У 1700 році Фрідріх I підтримав ініціативу Вільгельма Лейбніца зі створення Наукового товариства Бранденбургського, пізніше відомого як Берлінська (Прусська) академія наук
Після сходження у 1689 році на престол Англії штатгальтера Нідерландів Вільгельма III Оранського, участь якого в Славній революції знайшла підтримку багатьох європейських монархів завдяки створенню ним антифранцузької протестантської коаліції, Фрідріх III почав докладати чималих зусиль для підвищення власного політичного статусу - він взяв участь у дев'ятилітній війні Аугсбурзької ліги проти Людовика XIV за Пфальцське курфюрство, проте по її завершенні отримав від імператора Леопольда I категоричну відмову в праві титулуватись королем.
Імператор Священної Римської імперії Леопольд I Габсбург (1640-1705)
Імператор Священної Римської імперії Леопольд I Габсбург (1640-1705)
Сприятливо для Фрідріха III міжнародна ситуація змінилась через три роки - по смерті іспанського короля Карла ІІ Габсбурга в Європі назріла чергова велика війна проти Франції. Після тривалих таємних переговорів 16 листопада 1700 року Леопольд погодився на компроміс: в обмін на 2 мільйони дукатів (близько 200 млн євро в сучасних цінах) в імперську казну, 600 тисяч - німецькому духовенству і зобов'язання надати 8 тисяч війська він уклав з Фрідріхом спеціальну угоду, якою надавав йому право на королівську гідність, але при умові, що той буде іменуватись не "королем Пруссії", а "королем в Прусії", і його титул не поширюватиметься на бранденбурзькі володіння в межах іммперії.
За 13 років Війни за іспанську спадщину загинуло близько 30000 пруссів
Після швидких і напружених приготувань 13 грудня бранденбурзький двір з 200 осіб трьохстами повозками вирушив з Берліна до Кенісберга, куди прибув через два тижні. 18 січня 1701 року в церкві на території тевтонського замку відбулась урочиста церемонія: отримавши з рук міністра-президента (глави уряду) Йоганна фон Вартенберга корону, Фрідріх III власноруч нею увінчав себе. Після служби, яку віправили двоє придворних капеланів - Бенджамін Урсинус від кальвіністської конфесії, до якої належав король, і Бернхард фон Санден від лютеранської більшості держави, - король Фрідріх I коронував свою дружину Софію Шарлотту.
«Помазання Фрідріха I двома протестантськими єпископами», картина невідомого автора
«Помазання Фрідріха I двома протестантськими єпископами», картина невідомого автора
Офіційні заходи завершились проходом перед троном духовенства і знаті, які віддали шану королівській парі, спільною молитвою і оголошенням судовим урядником загальної амністії всім, крім "богохульників, вбивць, боржників і зрадників". День завершився коронаційною трапезою в бальній залі Кенігсберзького замку і феєрверком.
У переддень коронації Фрідріх затвердив королівський герб, девіз Королівства Пруссія "suum cuique" ("кожному своє") і заснував орден Чорного Орла як найвищу відзнаку лицарства в Прусському королівстві
Таємний договір між Леопольдом і Фрідріхом швидко став відомий широкому загалу - прусський король став об'єктом жартів інших німецьких князів, оскільки у бранденбурзьких володіннях і далі залишався під владою імператора, а його королівський двір розміщувався за межами королівства - у Берліні. Крім того, він став королем лише в Східній Прусії - в іншій її частині, Королівській або Західній Пруссії, правив курфюст Саксонії Август Сильний, з 1697 року - король Польщі, котрій мала відійти Східна Пруссія в разі переривання спадкоємців Гогенцоллернів по чоловічій лінії.
Король Фрідріх I (1657-1713), портрет невідомого автора
Король Фрідріх I (1657-1713), портрет невідомого автора
Тим не менш, вже у лютому, сподіваючись на підтримку у Великій Північній війні проти Швеції, новий титул правителів Пруссії визнала Данія, до кінця року - Російське царство з тих же міркувань і більшість князівств Священної Римської імперії, у 1703-у - Швеція, у 1713-у - Іспанія і Франція і лише в 1764 році - польський сейм, піддавшись на тиск Росії і тієї ж Пруссії, котрі через вісім років здійснили перший поділ Польщі.
Незважаючи на те, що Королівство Пруссія зародилось як юридична фікція, зусиллями сина Фрідріха I короля Фрідріха-Вільгельма I воно з другорядної держави перетворилось на одну з найпотужніших країн Європи, і у середині XVIII століття Фрідріх Великий у нерівній Семирічній війні зумів досягти повного суверенітету над всіма історичними прусськиими землями і кинути виклик Габсбургам за домінування серед німецьких держав. За цей час Пруссія значно розширила свої володіння, в основному за рахунок Польщі, Саксонії і Австрії, перемістила свою столицю в Берлін, і після розпаду Священної Римської імперії стала основою нової Німецької імперії, яка постала в 1871 році також 18 січня, але вже у Версальському палаці французьких королів.
Після поразки у Першій Світовій війні Королівство Пруссія трансформувалось у самоврядну Вільну державу Пруссія, яка у складі Веймарської республіки, а потім Третього рейху, проіснувала до 1947 року і, втративши майже половину території, поділеної між Польщею і СРСР, припинила своє існування.
18 січня 2018 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Дмитра Донцова
Правила життя
Правила життя Дмитра Донцова
Особистості
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 18 січня

#ЦейДень
Все про 18 січня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left17 січня
19 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward