Як бури (або африканери), нащадки голландських поселенців, так і зулуси почали колонізувати південь Африки в 17 столітті — бури спочатку освоювали території на півдні, в районі мису Доброї Надії, а зулуси прийшли з півночі і оселились вздовж ріки Тугела.
У 1830-х роках Британія заявила свої претензії на Капську область, заселену африканерами, чим змусила їх мігрувати на північ, і в 1838 році між ними і зулусами відбулись перші військові сутички. Із-за суттєвої різниці у військовій оснащенності в 1840 році бури перемогли зулусів, позбавили влади їх правителя Дінгане і змусили його сина Мпанде визнати васальну залежність Зулуленда від нової бурської республіки Наталь. У 1843 році Наталь був завойований британцям, котрі, відповідно, заявили свої претензії і на Зулуленд.
У 1872 році по смерті Мпанде до влади в Зулуленді прийшов його син Кетшвайо, котрий відмовився підкорюватися британцям і в грудні 1878 року відхилив їх вимогу розпустити зулуську армію і підтвердити васальну залежність. У відповідь 12 січня 1879 року англійські війська увійшли на територію Зулуленда, але в перших же двох битвах зазнали відчутних поразок. Вони втратили загиблими і пораненими кілька тисяч осіб і лише 29 березня в битві в районі Камбула здобули першу перемогу. У липні в бою біля столиці Зулуленда Улунді погано озброєні війська Кетшвайо втратили більше 10 тисяч убитими і були змушені капітулювати.
Кетшвайо був висланий із Зулуленда і помер в 1884 році; в 1887 році Британія анексувала Зулуленд і приєднала його до Наталя, котрий в 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.
Коментарі
Дивіться також
• Переворот на Гаваях, 1893
• Англо-занзібарська війна, 1896
• Друга англо-бурська війна, 1899
• Південно-Африканський Союз, 1910
• Незалежність Кенії, 1963