сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Відкриття супутників Юпітера
7 січня 1610 року під час спостереження за Юпітером у власноруч зроблений телескоп Галілео Галілей відкрив три його супутника, а ще через кілька днів - четвертий. Всі вони входять до числа найбільших супутників Сонячної системи і є більшими за всі карликові планети.
На обкладинці: Супутники Юпітера (зверху вниз із збереженням пропорцій їх взаємних розмірів) - Іо, Європа, Ганнімед, Калісто
4934
Наука і техніка
Володимир Лук'янюк
Після вдосконалення першого власноруч зробленого телескопа, який давав лише триразове збільшення і погано фокусувався на різнокольорових зображеннях, професор математики з Падуї Галілео Галілей зайнявся його удосконаленням і досягнув 33-кратного збільшення. З допомогою нового телескопа в липні 1609 року він відкрив існування кратерів і гір на Місяці, плям на Сонці, на підставі спостереження за якими прийшов до висновку про обертання Сонця навколо своєї осі.
Продовжуючи астрономічні спостереження, 7 січня 1610 року зробив запис про виявлення поблизу Юпітера «трьох маленьких блискучих зірочок, які ... звернули на себе увагу тільки тому, що всі три знаходилися на абсолютно прямій лінії», а 13 січня Галілей виявив ще й четверту «зірку», яка, як і попередні три, з часом змінили своє положення відносно Юпітера «подібно до того як Венера або Меркурій обертаються навколо Сонця».
Відкриті ним супутники Галілей назвав «Зірки Козімо» на честь великого герцога Тосканського Козімо II Медічі, але за його порадою змінив назву на «Зірки Медічі» і пронумерував їх латинськими цифрами (I - IV) на честь всіх чотирьох братів поважного сімейства. Пріорітет відкриття супутників Юпітера оскаржував німецький астроном Симон Маріус, який спостерігав за ними ще в 1609 році і зробив детальні таблиці їх руху, але не опублікував цих даних. З часом першість відкриття супутників Юпітера остаточно закріпилась за Галілеєм, але під назвами, запропонованами Симоном Маріусом в 1614 році, - Іо, Європа, Ганімед і Калісто.
Галілей же виклав своє відкриття у книзі «Зоряний вісник», виданій в березні 1610 року у Венеції, в якій підтримав геліоцентричну теорію будови Сонячної системи Миколая Коперника, згідно з котрою, планети, в тому числі і Земля, рухаються навколо Сонця. Книга зробила Галілея знаменитим і водночас стала причиною переслідувань з боку католицької церкви - в 1615 році папа римський Павло V порадив Галілею переглянути свої погляди, а після публікації в 1632 році книги «Діалог про дві найголовніші системи світу» Галілей, викликаний в Рим на суд інквізиції, був змушений зректися своїх поглядів, а решту свого життя провести під домашнім арештом.
На сьогодні відомо 63 супутника Юпітера, серед яких Галілеєві — найбільші, а сам вчений був реабілітований лише в 1992 році спеціальною комісією Ватикану.
6 січня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Катерина Корнаро - остання королева Кіпру
Політика
Катерина Корнаро - остання королева Кіпру
Наука і техніка
Європа
Середньовіччя

Головні події 7 січня

#ЦейДень
Все про 7 січня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left6 січня
8 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward