сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Смерть Еда Паризького
3 січня 898 року у віці 38-и років помер король західних франків Ед Паризький з династії Робертинів, чиї нащадки заснували французьку королівську династію Капетингів, що як Валуа, Бурбони та Орлеанська династія правили Францією до середини XIX століття.
На обкладинці: Жан-П'єр Франке «Граф Ед захищає Париж від норманів», 1834-36 роки
14837
Особистості
Андрій Плахонін
Вже в останні роки правління Карла Великого його імперія зіткнулася з небезпечним ворогом - норманами, чиї набіги протягом наступного століття знекровлювали землі Західної Європи. Поділ імперії франків онуками Карла і наростаюча феодальна анархія залишили величезні території практично беззахисними перед нападами навіть порівняно невеликих ватаг розбійників, які річками і суходолом заглиблювалися на сотні кілометрів від узбережжя.
Одним з небагатьох, хто успішно кинув виклик норманам, став граф Парижа Ед (Одон), другий представник династії герцогів Нейстрії (ранньосередньовічне королівство між річками Луара та Шельда) Робертинів. У 882 році він був призначений графом Парижу, невеликого на той час міста, територія якого обмежувалася островом Сіте, зв'язаним з берегами Сени двома укріпленими мостами. У 885 році Ед відмовився платити данину та пропустити Сеною «Велику армію» норманів, і разом з братом на чолі кількох сотень солдатів майже рік утримував облогу міста, яка була знята у жовтні 886 року, коли на заклик Еда до Парижа підійшла армія імператора Карла III Товстого, який, не наважившись на бій, заплатив вікінгам 700 ліврів (257 кг) срібла.
Воєнний успіх дозволив Еду повернути батьківські володіння та титули і коли невдовзі Карла III скинули, а імперія Каролінгів остаточно розвалилася, місцева знать 29 лютого 888 року на з'їзді в Комп'єні обрала на престол не чергового представника безсилої перед норманською загрозою династії Каролінгів, а живу легенду і героя облоги Парижа 28-літнього Еда. 24 червня він розбив норманів у битві під Монфоконом, восени змусив їх зняти чергову облогу Парижа, і 13 листопада 888 року у Реймсі коронувався вдруге, отримавши від нещодавно обраного короля Західно-Франкського королівства Арнульфа корону, мантію і скіпетр.
Імперія Карла ІІІ Товстого у 887 році
Імперія Карла ІІІ Товстого у 887 році
Незважаючи на численні норманські набіги, більшу частину свого десятилітнього правління Ед був змушений присвяти не війні з ними, а придушенню заколотів знаті, яка не лише кидала виклик владі короля, але й підтримувала альтернативних кандидатів на престол, - в січні 893 року частина вельмож на чолі з Реймським архієпископом Фульком, який свого часу підтримав в якості претендента на корону свого родича герцога італійського Сполето Гвідо, коронувала 13-річного сина короля Людовика II Заїки Карла III Простакуватого, якого раніше через юний вік не вважали вартим уваги кандидатом на престол.
Незважаючи на підтримку, надану Карлу Простакуватому магнатами Фландрії, Аквітанії, Вермандуа, а також королем Лотарингії Цвентибольдом (сином Арнульфа Карінтійського), за наступні п'ять років Еду вдалося роз'єднати супротивників і змусити Карла обмежитися єдиним містом - Ланом. Ед Паризький помер 3 січня 898 року у віці 38 років у фортеці Ла Фер на ріці Уаза і був похований в паризькому абатстві Сен-Дені, яке з часом стало королівською усипальницю династії Капетингів. Вона була зруйнована у серпні 1793 року за наказом революційного Конвенту - рештки короля Еда були втрачені і до нас дійшли лише ескізи могильного монумента на його честь, створеного в XIII столітті за наказом його нащадка короля Людовика IX.
Ескіз надгробка XIII століття з усипальниці королів у Сен-Дені Гуго Капета (зліва) і Еда Паризького © Francois Roger de Gaignieres (1642-1715)
Ескіз надгробка XIII століття з усипальниці королів у Сен-Дені Гуго Капета (зліва) і Еда Паризького © Francois Roger de Gaignieres (1642-1715)
Жоден із трьох синів Еда не пережив свого батька, і наступним королем західних франків став Карл III Простакуватий, який в 911 році зумів здолати норманів, змусивши їх ватажка Роллона прийняти християнство, підписати васальний договір, винагородивши землями навколо Руану, де пізніше утворилось герцогство Нормандія. Лише в 922-23 роках французька корона знову перейшла до дому Робертинів - королем став брат Еда Роберт Нейстрійський, який усунув від влади Карла Простакуватого і у війні з яким загинув через рік.
Завдяки тому, що за правління Еда Паризького політичний центр області між Луарою і Маасом перейшов до Парижу і замість Нейстрії її стали називати Франкією або Францією, деякі французькі історики назвали його першим справжнім французьким королем. Хоча з точки зору сьогоднішнього дня це виглядає перебільшенням, політику збирання земель навколо Парижу, яку розпочав Ед, продовжували і його нащадки, починаючи з його внучатого племінника Гуго на прізвисько Капет, засновника династії Капетингів, що як Валуа, Бурбони та Орлеанська династія правила Францією до середини XIX століття.
2 січня 2017 © Андрій Плахонін спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також



20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Особистості
Європа
Середньовіччя

Головні події 3 січня

#ЦейДень
Все про 3 січня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left2 січня
4 січняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward