Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Хортицький замок Байди-Вишневецького
Близько 1556 року черкаський староста Дмитро Вишневецький на дніпровському острові Мала Хортиця почав зведення дерев'яно-земляного укріплення, яке стало форпостом для набігів його війська на османські і татарські володіння. Хортицький замок проіснував кілька років і, як вважається, став прототипом першої Запорозької Січі, яка виникла через кілька десятиліть на острові Томаківка.На обкладинці: Острів Мала Хортиця в наші дні © Тарас Гаркуша, 13 листопада 2010 року
12684
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Дмитро Вишневецький, внук першого князя з русько-литовського роду Вишневецьких, по смерті батька в 1542 році обіймав посади канівського та черкаського старости Великого князівства Литовського. Спираючись на практику барського старости Бернарда Претвича, який першим почав наймати військо з числа люду, що проживав в районі Дніпровських порогів на межі дикого степу, для захисту покордоння, Вишневецький кілька років здійснював напади на османські і татарські володіння в Північному Причорномор'ї.

Вишневецькі — руський рід герба Корибут, гілка гнязів Збаразьких. Тривалий час вважались нащадками великого князя литовського Гедиміна через князів Несвицьких, однак генетичні дослідження, проведені у 2013 році, засвідчили їх родинний стосунок до Рюриковичів — Міхал Корибут Вишневецький (1640-73) виявився останнім монархом цієї династії. По старшій чоловічій лінії рід згас в 1744 році зі смертю канцлера великого литовського Михайла Сервація Вишневецького

Незважаючи на скарги султана Сулеймана Пишного польському королю на розбійні набіги Вишневецького, близько 1556 року на острові Мала Хортиця (Байда) в одному з русел Дніпра він почав зводити укріплення, дерев'яно-земляний замок, оточений частоколом і розрахований на проживання до 300 чоловік, а також панських слуг і холопів. Розташований на безпечній відстані від обох берегів ріки на високій і кам'янистій частині острова, він став стратегічно важливим форпостом для рейдів Дмитра Вишневецького на турецьку фортецю Очаків і татарську фортецю Iслам-Кермен (біля сучасної Каховки). Відбивши в 1556 році два турецькі напади, у жовтні наступного року Дмитро Вишневецький не зміг утримати свій замок і він був зруйнований військами кримського хана Девлет-Гірея I.

Змушений залишити Хортицю і не маючи ні фінансової ні воєнної підтримки короля Сигізмунда II Августа, Вишневецький перейшов на службу до московського царя Iвана IV Грозного, разом з військом якого у 1559 році двічі ходив під Азов, воював у пониззі Дону, під Керчю, за що був винагороджений містом Бельов у Тульській землі. Однак з початком Лівонської війни за посередництва свого двоюрідного брата старости черкаського Михайла Вишневецького отримав дозвіл короля на повернення у Велике князівство Литовське. Оселившись у Черкасах, у 1563 році Дмитро Вишневецький прийняв запрошення молдавських бояр виступити проти господаря Стефана VII Томши. З невеликим загоном він був розбиий поблизу Сучави, захоплений у полон і відправлений у Стамбул, де за наказом султана Селіма II був страчений повішення за ребро.

Хоча сам Вишневецький не був виборним отаманом і нема жодних свідчень, що основу його війська складали саме козаки, а сам термін "січ" відсутній в документах того періоду, його хортицький замок (чи городок) часто іменується Хортицькою Січчю, а він сам з часом став асоціюватись з героєм козацьких народних переказів по імені Байда (Байда — одна з назв острова Мала Хортиця).

Збудований Вишневецьким замок прийнято також вважати прототипом козацького укріплення 60-70-х років XVI століття на острові Томаківка (поблизу сучасного міста Марганця Дніпропетровській області), яке отримало назву Томаківська Січ, першого з військових центрів запорозького козацтва низового, кількість якого у цей період не перевищувала кількох тисяч чоловік. З власним воєним, адмінстративним та судовим устроєм, системою звичаєвого права і очолюване виборним отаманом, протягом наступних двох століть воно часто змінювало місця своєї дислокації в інші укріплені табори за порогами Дніпра.

Реєстрове козацтво, яке у подальшому входило до Війська Запорозького (городового), почало формуватись після універсалу Сигізмунда II Августа від 2 червня 1572 року, яким польний гетьман коронний Юрій Язловецький отримав право найняти на королівську службу 300 козаків

Саме на Січі (на той час Микитинській) у 1648 році почалося повстання Богдана Хмельницького. У часи Руїни, коли Гетьманщина була умовно поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, гетьмани втратили контроль над Запорозькою Січчю, а вона сама навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство. Як форма автономного устрою вона проіснувала до 1775 року, коли після встановлення Російською імперією протекторату над Молдавією і виходом на Чорне море втратила функції бастіону проти турецько-татарської експансії, була повністю зруйнована Підпільненської січ.

Друк
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 20 грудня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі


понад

20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left14 грудня
16 грудняkeyboard_arrow_right
СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ
понад 20 тисяч слів
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward