Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Святослав Хоробрий, князь київський
ОсобистостіВолодимир Лук'янюк
По смерті княгині Ольги влітку 969 року її син Святослав став повноправним правителем Русі. Розділивши свої володіння між трьома неповнолітніми синами, він відправився у Східну Болгарію, де розпочав фатальну для себе війну з Візантією, яка закінчилась поразкою і загибеллю Святослава при поверненні в Київ.
15094
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

На момент загибелі батька в 945 році Святослав, згідно давньоруського літопису, — єдиний син київського князя Ігора і княгині Ольги, був трирічною дитиною. Вихований у дружинному середовищі як ревний язичник, він прийшов до влади, імовірно, близько 961 року, коли завадив наміру матері хрестити Русь, унеможлививши місію єпископа Адальберта Магдебурзького. Амбіційно налаштований, войовничий і з мрією про підкорення нових земель, у 964 році Святослав, як ствержує «Повість минулих літ», здійснив похід на східнослов’янське плем’я в’ятичів у басейні Оки, наступного — захопив хозарську фортецю Саркел на Нижньому Дону (в районі нинішнього Цимлянська, Ростовської області РФ) та підкорив племена ясів та касогів у Прикубанні.

Згідно «Повісті минулих літ», Святославу Ігоровичу належить легендарне «Іду на ви!» — ультимативне проголошення військових дій щодо своїх супротивників
Через чотири роки як найманець Візантії Святослав розпочав війну з Болгарським царством і закріпився у гирлі Дунаю, де його базою стало місто Переяславець (на території нинішньої Добруджі), після чого захопив болгарську фортецю Доростол (нині — Сілістра) на Дунаї, а згодом — і столицю Болгарського царства Преслав. Змушений повернутись до Києва через облогу міста печенігами, він після смерті матері 969 року розділив належні йому володіння — Київ, Древлянську землю та Новгород — між неповнолітніми синами Ярополком, Олегом та Володимиром і повернувся на Балкани з твердим наміром розпочати війну проти своїх недавніх союзників греків.

Деякі джерела, зокрема арабські, до цього періоду відносять похід русів Волгою і захоплення хозарського міста Семендер (на території сучасного Дагестану) та столиці каганату Ітиль (в низів'ях Волги), в якому, імовірно, Святослав участі не брав, перебуваючи у цей час у Болгарії, де разом з царем Борисом, щойно звільненим з константинопольського полону, і однією з печенізьких орд та мадярами створив антивізантійську коаліцію проти імператора Никифора Фоки.

У 970 році їх 30-тисячна армія вдерлася до Фракії, де під Аркадіополем (нині — Люлебургаз у Туреччині) вступила у бій з втричі меншим військом полководця Барди Скліра. За руським літописами Святослав переміг греків, дійшовши до стін Константинополя, і взяв данину не лише на живих, але й на загиблих воїнів, а за візантійськими — зазнав нищівної поразки і з залишками армії був змушений відступити до Дунаю.

У квітні 971 року воєнну кампанію проти Святослава очолив особисто імператор Іоанн Цимісхій: його армія захопила Преслав, де полонила Бориса II, після чого з суші і Дунаю взяла в облогу Доростол. Зазнавши кількох поразок у спробах вирватись з оточення, і втративши, згідно «Історії» Лева Диякона, більше 20 тисяч воїнів, 25 липня Святослав був змушений визнати поразку — в обмін на обіцянку більше не піднімати зброю проти Візантії 22 тисячі його воїнів отримали двомісячний запас хліба і право вільного повернення на Русь.

Після голодної зимівлі в гирлі Дніпра частина руського війська, очолювана воєводою Свенельдом, вирушила до Києва суходолом, а решта — на човнах Дніпром і загинула разом із Святославом у березні 972 року, атакована печенігами біля одного з порогів.

У 977 році між синами Святослава почалась братовбивча війна, в ході якої загинув Олег Древлянський, а Володимир був змушений тікати з Новгорода «за море». Повернувшись наступного року з варязьким військом, він повернув владу у Новгороді, захопив Полоцьк і, підступом вбивши викликаного на переговори Ярополка, 11 червня 978 року посів київський престол.

Друк
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 2 червня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі


понад

20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left10 грудня
12 грудняkeyboard_arrow_right
СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ
понад 20 тисяч слів
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward