Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Київський
князь Ігор Старий
Згідно «Повісті минулих літ» по смерті Віщого Олега в 912 році син Рюрика та Ефанди 34-річний Ігор почав правити Києвом, ставши родоначальником династії київських князів. Він першим з руських князів згадується у візантійських документах того часу.На обкладинці: Микола Реріх «Заморські гості», 1901 рік
27646
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Якщо вірити «Повісті минулих літ», Ігор, сина варязького князя Рюрика, народився близько 878 року в Новгороді і шестилітнім прибув до Києва разом зі своїм опікуном Віщим Олегом. В 903 році він одружився з дванадцятилітньою Ольгою і близько 912 (за деякими даними 922) року, по смерті Олега, Ігор Рюрикович посів київський престол.

Продовжуючи політику свого попередника, Ігор підкорив слов'янські племена між Дніпром і Дністром, у 915 році на прохання візантійського імператора Констянтина VII Багрянородного здійснив похід проти болгар, а близько 930 року — проти хазар, розоривши місто Самкерц у Тмуторокані. Однак ці події відсутні у візантійських документах, які вперше згадують Ігора лише в 941 році, коли він здійснив похід на Царгород, який закінчився його повною поразкою. Крім них, розгром 11 червня біля містечка Ієрон на вході у Босфор величезного флоту київського князя у 950-х роках в творі «Відплата» детально описав також італійський дипломат, єпископ Кремони Луітпранд.

Дата смерті князя Ігора (і його попередника Віщого Олега) досить умовна, як і рік сходження його на престол у 34-літньому віці, які практично співпадають з датами закінчення правлінння сучасних їм візантійських імператорів (Лева VI і Романа I, відповідно). Це разом із безпрецендентним 33-літнім терміном правління Ігора наводить на думку, що він міг і не бути сином Рюрика і зайняв київський престол значно пізніше літописної дати після тривалої боротьби з Олегом, який, моживо, також почав правити не відразу після Рюрика

Згідно літопису, через два роки Ігор за підтримки печенігів знову пішов війною на Візантію, але біля Дунаю його військо нібито зустріло послів візантійського імператора зі щедрими подарунками і відмовилось від подальшого наступу. У грецьких джерелах про це згадок також нема, однак повідомляється про укладення в 944 році договору, що регулював умови перебування руських купців у Царгороді та зобов'язання про взаємну військову допомогу Візантії та Київської держави.

Восени 945 року Ігор загинув від рук древлян, яких обклав непосильною даниною, — згідно з легендами, він особисто на чолі війська вирушив на її збирання і під Іскоростенем (нині — Коростень Житомирської області) попав у полон до князя Мала, за наказом якого й був убитий.

Сину Ігора, Святославу, на момент смерті батька було близько трьох років і Києвом стала правити його мати Ольга, дружина Ігора, яка, згідно з легендою, жорстоко помстилась древлянам за смерть чоловіка, а в 955-57 роках першою серед руських правителів була хрещена.

Друк 4
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 червня 2012, востаннє оновлено 22 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Проголошення Сицилійського королівства
Сьогодні
Проголошення Сицилійського королівства
#ЦейДень
Події, факти, персоналії