Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Олег,
підкорювач Києва
Згідно «Повісті минулих літ» у 882 році Олег, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, куди переніс столицю Давньоруської держави і де правив наступні тридцять років.
34632
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Олег став князем Новогородським (за «Повістю минулих літ») у 869 році або воєводою (за «Новгородським першим літописом») по смерті Рюрика як опікун його однорічного сина Ігора. Поступовий занепад Балтійсько-Каспійського торгового шляху, що сполучав Скандинавію з Арабським халіфатом, спонукав Олега йти походом на південь і у 882 році згідно «Повісті минулих літ» з великим військом з варягів, чуді, мері, весі та кривичів він захопив міста Смоленськ та Любеч і, рухаючись по Дніпру, підійшов до Києва, який захопив, вбивши намісників Рюрика Аскольда і Діра.

Не приєднуючи завойовані міста до своїх північних володінь, Олег перетворив Київ, невелике городище на Замковій горі, який з часом став важливим пунктом на шляху «з варягів у греки», на свою столицю («мать городів руських»), куди він перемістив основні війська, обклавши даниною Новгород. Протягом наступних років Олег підкорив племена древлян, сіверян, радимичів, уличів та тиверців і зумів відкупитися від угорських племен, які взяли в облогу Київ у 898 році.

Про похід Олега на Константинополь нема жодних згадок у візантійських документах того часу, що ставить під сумнів не лише факт походу і «прибиття щита до воріт Царгорода», але й договір, нібито укладений Олегом у 907 році, за яким Візантія обіцяла платити Олегу данину
Значно зміцнивши і розширивши державу, в 907 році з 80-тисячною армією Олег здійснив морський похід на Царгород (Константинополь). Взявши в облогу місто, Олег змусив візантійського імператора Лева VI Філософа виплатити величезну данину. Після походу на Царгород Олег отримав прізвисько Віщий (пророк), оскільки відмовився випити отруєне вино, надіслане візантійцями.

Згідно і руських і візантійських джерел у 911 році Олег направив до Константинополя посольство, яке уклало від його імені торговий договір, який, очевидно, є першим підтвердженням русько-грецьких міждержавних відносин і найдавнішим руським юридичним документом.

За «Новгородським першим літописом» Олег не був київським князем, а воєводою при Ігорі, який після вбивства повернувся в Стару Ладогу, де й помер у 922 році
Дата смерті Олега і місце його захоронення достовірно невідомі — за «Повістю минулих літ» він помер 912 року і похований у Києві, а за новгородським літописом — на десять років пізніше і похований у Старій Ладозі. В обох документах згадується легенда про передбачення загибелі Олега від укусу змії, що вилізла з черепа його померлого коня.

Спадкоємцем Олега на княжому престолі в Києві став Ігор Рюрикович, перший руський князь, про якого є згадки у візантійських та західних хроніках.

Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 7 травня 2012, востаннє оновлено 22 травня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

«цей день в історії» у
Telegram
#ЦейДень
Події, факти, персоналії